А Ви теж це відчували?

Читала блоги інших авторів, які діляться своїми почуттями від завершення книги і посміхалася) Майже всі радіють завершенню історій та діляться планами на майбутне. Це так мило! 

А я... мабуть тому, що автор-початківець, сумую з цього приводу, адже відчуваю... Ностальгію? Ні, швидше за все мені важко тому, що я разом з героями проживала кожну главу: сміялася, лютувала, раділа, плакала...

Ех, важкувато прощатися з ними. Але ж кожен кінець - це початок нового.)) 

А у Вас були такі почуття? Що частіще Ви відчуваєте сум чи радість? А можливо щось інше? ) 

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анилаг Аберт
08.03.2021, 07:14:20

Рідко, що дописувала у своєму житті, але сумно точно не було ніколи) Відчуття перемоги над собою, над своїми лінощами, над сюжетом, неймовірна ейфорія - все було, а от суму ніколи. Треба вміти відпускати своїх героїв у вільне плавання, посилаючи слідом за ними свої найкращі побажання і повітряні поцілунчики) Вони те щастя (або нещастя) заслужили!

Окса Фом
09.03.2021, 10:18:56

Анилаг Аберт, Дякую за Вашу думку!

avatar
Холод Влада
07.03.2021, 11:30:37

Ну не знаю... У мене є і сум, і радість. Радість, бо герої отримали те, на що заслужили, прийшли до того кінця, який собі вибороли. Сум, бо дійсно інколи шкода розлучатися з тими, хто так прикипів до душі... Особливо сильно я відчула це в романі "Така собі мільйонерка"... Ніяк не могла його зафіналити, відкладала...))

Окса Фом
07.03.2021, 18:53:55

Холод Влада, Таке буває))

avatar
Анелія Чадова
07.03.2021, 10:52:38

Тiльки сум.

Окса Фом
07.03.2021, 18:53:39

Анелия Чадова, Так завжди сумно відпускати героїв.

avatar
Рина Мир
07.03.2021, 00:06:49

Я завжди сумую і радію за героїв одночасно. Навіть важко братися за інший сюжет, бо ще довго перебуваю під емоціями попередніх героїв. Але ж писати - це моє хобі, тому довго не можу сидіти, склавши руки)) Посиділа, посміялася, поплакала і беруся за інший твір і до нових улюблених героїв;D

Окса Фом
07.03.2021, 01:18:45

Рина Мир, Це дуже круто!)

Я теж так. До нового твору ніяк не могла взятися, бо досі персонажі старого тримали. Певно, це не професійно ;) Так можна довго триматися й нічого більше не написати :)

Окса Фом
06.03.2021, 22:00:49

ГаляВуд, Ну, не знаю професійно чи ні... Це почуття... і всі ми люди. Дякую Вам за відповідь. Значить я не одна така.)

avatar
Ольга Іваненко
06.03.2021, 21:55:24

Та, мабуть, у всіх таке буває. Не даремно ж є такі терміни, як пріквел та сиквел :)

Окса Фом
06.03.2021, 21:58:37

Ольга Іваненко (Ольга Джонс), А точно. Круто Ви підмітили)

Інші блоги
Що я пропустив? =)
Літературна прокрастинація з присмаком кави закінчилася.. ₍^. .^₎⟆ ✧:*ੈ✩ Плани були грандіозні. Я збирався піймати птаха натхнення, ловити високі смисли, але зміг повернути на місце свою зозуленьку, почати нову
Дощ, що пам’ятає дім...
Бувають ночі, коли небо говорить замість нас. Коли кожна крапля на склі — це не просто негода, а тихе відлуння спогадів про дім, про дитинство і юність, про далекий Нью-Йорк, який назавжди залишився в серці. Запрошую вас
Оновлення конкурентки...
Вітаю, любі букнетівці! ❤️ Конкурентка оновилася. Запрошую до 14розділу: — Додому. — Даю розпорядження, щойно сівши в авто. Відкидаюся на спинку сидіння. Відчуваю, як по спині стікає крапля поту. Хочу в душ. А краще
✨ "Іскри диких прерій". Обкладинка та спойлер! ✨
Моя нова історія "Іскри диких прерій" з'явиться на Букнеті вже цієї п'ятниці. А щоб вам було цікавіше її чекати, я сьогодні хочу поділитися невеличким спойлером та неймовірно гарною обкладинкою від Dana Chaos! —
? «солодка помилка» — майже фінал…
Друзі, книга «Солодка помилка» вже підходить до завершення. Зараз публікуються останні глави, і це той момент, коли дихати стає майже неможливо (від напруги між головними героями). Якщо чесно, я сама боялася
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше