А Ви теж це відчували?

Читала блоги інших авторів, які діляться своїми почуттями від завершення книги і посміхалася) Майже всі радіють завершенню історій та діляться планами на майбутне. Це так мило! 

А я... мабуть тому, що автор-початківець, сумую з цього приводу, адже відчуваю... Ностальгію? Ні, швидше за все мені важко тому, що я разом з героями проживала кожну главу: сміялася, лютувала, раділа, плакала...

Ех, важкувато прощатися з ними. Але ж кожен кінець - це початок нового.)) 

А у Вас були такі почуття? Що частіще Ви відчуваєте сум чи радість? А можливо щось інше? ) 

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анилаг Аберт
08.03.2021, 07:14:20

Рідко, що дописувала у своєму житті, але сумно точно не було ніколи) Відчуття перемоги над собою, над своїми лінощами, над сюжетом, неймовірна ейфорія - все було, а от суму ніколи. Треба вміти відпускати своїх героїв у вільне плавання, посилаючи слідом за ними свої найкращі побажання і повітряні поцілунчики) Вони те щастя (або нещастя) заслужили!

Окса Фом
09.03.2021, 10:18:56

Анилаг Аберт, Дякую за Вашу думку!

avatar
Холод Влада
07.03.2021, 11:30:37

Ну не знаю... У мене є і сум, і радість. Радість, бо герої отримали те, на що заслужили, прийшли до того кінця, який собі вибороли. Сум, бо дійсно інколи шкода розлучатися з тими, хто так прикипів до душі... Особливо сильно я відчула це в романі "Така собі мільйонерка"... Ніяк не могла його зафіналити, відкладала...))

Окса Фом
07.03.2021, 18:53:55

Холод Влада, Таке буває))

avatar
Анелія Чадова
07.03.2021, 10:52:38

Тiльки сум.

Окса Фом
07.03.2021, 18:53:39

Анелия Чадова, Так завжди сумно відпускати героїв.

avatar
Рина Мир
07.03.2021, 00:06:49

Я завжди сумую і радію за героїв одночасно. Навіть важко братися за інший сюжет, бо ще довго перебуваю під емоціями попередніх героїв. Але ж писати - це моє хобі, тому довго не можу сидіти, склавши руки)) Посиділа, посміялася, поплакала і беруся за інший твір і до нових улюблених героїв;D

Окса Фом
07.03.2021, 01:18:45

Рина Мир, Це дуже круто!)

Я теж так. До нового твору ніяк не могла взятися, бо досі персонажі старого тримали. Певно, це не професійно ;) Так можна довго триматися й нічого більше не написати :)

Окса Фом
06.03.2021, 22:00:49

ГаляВуд, Ну, не знаю професійно чи ні... Це почуття... і всі ми люди. Дякую Вам за відповідь. Значить я не одна така.)

Та, мабуть, у всіх таке буває. Не даремно ж є такі терміни, як пріквел та сиквел :)

Окса Фом
06.03.2021, 21:58:37

Ольга Іваненко (Ольга Джонс), А точно. Круто Ви підмітили)

Інші блоги
Історії для зимового настрою!
Вітаю всіх! Оскільки справжня зима до нас не йде, залишається лиш її писати. Не люблю холод, але все ж хочеться сніжку, котрий в нас став вкрай нечастим гостем, й святкового настрою, хоч крапельку, щоб не впасти духом. Тож,
Фінал і нове звершення ❤
Нарешті настав (уже як кілька днів) довгожданний фінал Нового Атлантиса. Не знаю хто як, а я його дуже чекала, бо мені кінець дуже солодко-романтичний, зимовий. У Кіановому стилі :) Та й Віві виявила себе незвично романтичною
Майбутнє
Знаю, перефразовуючи класика, що в майбутнє можуть тільки лиш всі дивитися, а тому напишу те, що напишу. Не всі вміють, а я і в собі сумніваюся, та спробую. Тим більше, спочатку наберу підписників, а далі все зливаю блогами.
Життєво.Емоційно.Відверто❤️максимальна знижка і...
— Ви щось забули, пане Лісовський? — кажу, не обертаючись. Бо ні бажання бачити його знову, ні відваги. Вони вийшли з кабінету хвилин зо десять тому і, я була у своєму праві підійти до вікна, що виходить на місто, аби
Романтичні вихідні гарантовано! Знижки!
Вітаю, дорогі читачі. Сьогодні хочу додати у ваш день ще трохи романтики і пригод. Наступна частина новинки «Не вірю очам!» вже на сайті, ласкаво прошу. Хто ще не встиг познайомитися з героями цієї книги, будь ласка,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше