Додано
06.03.21 20:53:44
А Ви теж це відчували?
Читала блоги інших авторів, які діляться своїми почуттями від завершення книги і посміхалася) Майже всі радіють завершенню історій та діляться планами на майбутне. Це так мило!
А я... мабуть тому, що автор-початківець, сумую з цього приводу, адже відчуваю... Ностальгію? Ні, швидше за все мені важко тому, що я разом з героями проживала кожну главу: сміялася, лютувала, раділа, плакала...
Ех, важкувато прощатися з ними. Але ж кожен кінець - це початок нового.))
А у Вас були такі почуття? Що частіще Ви відчуваєте сум чи радість? А можливо щось інше? )
Окса Фом
355
відслідковують
Інші блоги
Друзі! На Букнет стартувала благодійна акція на підтримку Збройних сил України. На всі кошти від покупки зазначених нижче книг до 28 лютого включно будуть придбані дрони для 125 бригади ТРО ЗСУ. ДО ПЕРЕЛІКУ КНИГ Акція
КНИГА 1 Він спочатку її невзлюбив, але потім саме вона дала йому крила і допомогла повернутись в спорт... От тільки в нього є наречена, а ще... КНИГА 2 Його доньку хочуть забрати соцслужби, єдиний вихід — мати "наречену"
Не пропустіть - гарна знижка! Хочу тобою володіти - Ти моя на цю ніч, - величезні долоні стискають мою талію.
- Ні! Ви неправильно зрозуміли ...
- У цій кімнаті ти підкоряєшся моїм правилам, - моторошний незнайомець обриває
Завершена передплата! А що це значить? Що весь цикл “Назавжди” тепер завершено! Я довго вагалася, як саме її завершити. Але саме такий фінал я вважаю гідним завершенням усієї історії:) Окреме дякую за вашу
Ця історія зі знижною сьогодні! Подвійна помилка з босом Усвідомити, що моє минуле дно - виконано! Розпочати життя з нового листа - DONE! Зустріти чоловіка - готово! Наробити купи помилок з цим чоловіком - на базі! Все життя
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиРідко, що дописувала у своєму житті, але сумно точно не було ніколи) Відчуття перемоги над собою, над своїми лінощами, над сюжетом, неймовірна ейфорія - все було, а от суму ніколи. Треба вміти відпускати своїх героїв у вільне плавання, посилаючи слідом за ними свої найкращі побажання і повітряні поцілунчики) Вони те щастя (або нещастя) заслужили!
Анилаг Аберт, Дякую за Вашу думку!
Ну не знаю... У мене є і сум, і радість. Радість, бо герої отримали те, на що заслужили, прийшли до того кінця, який собі вибороли. Сум, бо дійсно інколи шкода розлучатися з тими, хто так прикипів до душі... Особливо сильно я відчула це в романі "Така собі мільйонерка"... Ніяк не могла його зафіналити, відкладала...))
Холод Влада, Таке буває))
Тiльки сум.
Анелия Чадова, Так завжди сумно відпускати героїв.
Я завжди сумую і радію за героїв одночасно. Навіть важко братися за інший сюжет, бо ще довго перебуваю під емоціями попередніх героїв. Але ж писати - це моє хобі, тому довго не можу сидіти, склавши руки)) Посиділа, посміялася, поплакала і беруся за інший твір і до нових улюблених героїв;D
Рина Мир, Це дуже круто!)
Я теж так. До нового твору ніяк не могла взятися, бо досі персонажі старого тримали. Певно, це не професійно ;) Так можна довго триматися й нічого більше не написати :)
ГаляВуд, Ну, не знаю професійно чи ні... Це почуття... і всі ми люди. Дякую Вам за відповідь. Значить я не одна така.)
Та, мабуть, у всіх таке буває. Не даремно ж є такі терміни, як пріквел та сиквел :)
Ольга Іваненко (Ольга Джонс), А точно. Круто Ви підмітили)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати