А Ви теж це відчували?

Читала блоги інших авторів, які діляться своїми почуттями від завершення книги і посміхалася) Майже всі радіють завершенню історій та діляться планами на майбутне. Це так мило! 

А я... мабуть тому, що автор-початківець, сумую з цього приводу, адже відчуваю... Ностальгію? Ні, швидше за все мені важко тому, що я разом з героями проживала кожну главу: сміялася, лютувала, раділа, плакала...

Ех, важкувато прощатися з ними. Але ж кожен кінець - це початок нового.)) 

А у Вас були такі почуття? Що частіще Ви відчуваєте сум чи радість? А можливо щось інше? ) 

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анилаг Аберт
08.03.2021, 07:14:20

Рідко, що дописувала у своєму житті, але сумно точно не було ніколи) Відчуття перемоги над собою, над своїми лінощами, над сюжетом, неймовірна ейфорія - все було, а от суму ніколи. Треба вміти відпускати своїх героїв у вільне плавання, посилаючи слідом за ними свої найкращі побажання і повітряні поцілунчики) Вони те щастя (або нещастя) заслужили!

Окса Фом
09.03.2021, 10:18:56

Анилаг Аберт, Дякую за Вашу думку!

avatar
Холод Влада
07.03.2021, 11:30:37

Ну не знаю... У мене є і сум, і радість. Радість, бо герої отримали те, на що заслужили, прийшли до того кінця, який собі вибороли. Сум, бо дійсно інколи шкода розлучатися з тими, хто так прикипів до душі... Особливо сильно я відчула це в романі "Така собі мільйонерка"... Ніяк не могла його зафіналити, відкладала...))

Окса Фом
07.03.2021, 18:53:55

Холод Влада, Таке буває))

avatar
Анелія Чадова
07.03.2021, 10:52:38

Тiльки сум.

Окса Фом
07.03.2021, 18:53:39

Анелия Чадова, Так завжди сумно відпускати героїв.

avatar
Рина Мир
07.03.2021, 00:06:49

Я завжди сумую і радію за героїв одночасно. Навіть важко братися за інший сюжет, бо ще довго перебуваю під емоціями попередніх героїв. Але ж писати - це моє хобі, тому довго не можу сидіти, склавши руки)) Посиділа, посміялася, поплакала і беруся за інший твір і до нових улюблених героїв;D

Окса Фом
07.03.2021, 01:18:45

Рина Мир, Це дуже круто!)

Я теж так. До нового твору ніяк не могла взятися, бо досі персонажі старого тримали. Певно, це не професійно ;) Так можна довго триматися й нічого більше не написати :)

Окса Фом
06.03.2021, 22:00:49

ГаляВуд, Ну, не знаю професійно чи ні... Це почуття... і всі ми люди. Дякую Вам за відповідь. Значить я не одна така.)

avatar
Ольга Іваненко
06.03.2021, 21:55:24

Та, мабуть, у всіх таке буває. Не даремно ж є такі терміни, як пріквел та сиквел :)

Окса Фом
06.03.2021, 21:58:37

Ольга Іваненко (Ольга Джонс), А точно. Круто Ви підмітили)

Інші блоги
Чи не романтизуєм ми аб’юз під виглядом пристрасті
Хай. Він ревнує — значить, любить. Він кричить — бо йому не байдуже. Він контролює — бо боїться втратити. Він “ламає”, а потім “рятує”. І ми називаємо це пристрастю. Але давайте чесно: де закінчується
Гра Покликаної: на чиєму боці вона?
Вітаю! Ми знову в рубриці «Авторські спойлери та пояснення», де відкриваємо приховані сенси та деталі. Настав час вісімнадцятої глави другої книги циклу Покликані Звичайно, перевертні виконують свої прямі обов’язки.
4 роки...повномаштабної.
Сьогодні рівно 4 роки як почалась повномаштабна війна... Боже, уже скільки років орки мучать українців.(((. Ще нині в Ураїні день молитви. Не можу назвати себе особливо віруючою. Але буду молитись, щоб і Україні, нарешті
Фінальний спойлер.
Вітаю вас, мої любі читачі❤️❤️❤️Аж не віриться, що завтра вже заключний розділ. Так швидко біжить час. Отже, сьогодні — останній фінальний спойлер. Макс обернувся. Перед ним стояла Мира… У вечірньому освітленні
Буктрейлер до книги "Моя вболівальниця" ♥️
Всім привіт. У книги "Моя вболівальниця" з'явився буктрейлер. Трохи розповім про мелодію, яка у ньому є. У кожної моєї книги є своя пісня асоціація. У цієї книги вона також з'явилась. Річ у тім, що я пишу книги під музику.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше