А Ви теж це відчували?

Читала блоги інших авторів, які діляться своїми почуттями від завершення книги і посміхалася) Майже всі радіють завершенню історій та діляться планами на майбутне. Це так мило! 

А я... мабуть тому, що автор-початківець, сумую з цього приводу, адже відчуваю... Ностальгію? Ні, швидше за все мені важко тому, що я разом з героями проживала кожну главу: сміялася, лютувала, раділа, плакала...

Ех, важкувато прощатися з ними. Але ж кожен кінець - це початок нового.)) 

А у Вас були такі почуття? Що частіще Ви відчуваєте сум чи радість? А можливо щось інше? ) 

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анилаг Аберт
08.03.2021, 07:14:20

Рідко, що дописувала у своєму житті, але сумно точно не було ніколи) Відчуття перемоги над собою, над своїми лінощами, над сюжетом, неймовірна ейфорія - все було, а от суму ніколи. Треба вміти відпускати своїх героїв у вільне плавання, посилаючи слідом за ними свої найкращі побажання і повітряні поцілунчики) Вони те щастя (або нещастя) заслужили!

Окса Фом
09.03.2021, 10:18:56

Анилаг Аберт, Дякую за Вашу думку!

avatar
Холод Влада
07.03.2021, 11:30:37

Ну не знаю... У мене є і сум, і радість. Радість, бо герої отримали те, на що заслужили, прийшли до того кінця, який собі вибороли. Сум, бо дійсно інколи шкода розлучатися з тими, хто так прикипів до душі... Особливо сильно я відчула це в романі "Така собі мільйонерка"... Ніяк не могла його зафіналити, відкладала...))

Окса Фом
07.03.2021, 18:53:55

Холод Влада, Таке буває))

avatar
Анелія Чадова
07.03.2021, 10:52:38

Тiльки сум.

Окса Фом
07.03.2021, 18:53:39

Анелия Чадова, Так завжди сумно відпускати героїв.

avatar
Рина Мир
07.03.2021, 00:06:49

Я завжди сумую і радію за героїв одночасно. Навіть важко братися за інший сюжет, бо ще довго перебуваю під емоціями попередніх героїв. Але ж писати - це моє хобі, тому довго не можу сидіти, склавши руки)) Посиділа, посміялася, поплакала і беруся за інший твір і до нових улюблених героїв;D

Окса Фом
07.03.2021, 01:18:45

Рина Мир, Це дуже круто!)

Я теж так. До нового твору ніяк не могла взятися, бо досі персонажі старого тримали. Певно, це не професійно ;) Так можна довго триматися й нічого більше не написати :)

Окса Фом
06.03.2021, 22:00:49

ГаляВуд, Ну, не знаю професійно чи ні... Це почуття... і всі ми люди. Дякую Вам за відповідь. Значить я не одна така.)

avatar
Ольга Іваненко
06.03.2021, 21:55:24

Та, мабуть, у всіх таке буває. Не даремно ж є такі терміни, як пріквел та сиквел :)

Окса Фом
06.03.2021, 21:58:37

Ольга Іваненко (Ольга Джонс), А точно. Круто Ви підмітили)

Інші блоги
Смак небезпеки: Чому правда рятує життя?
«Я просто дуже люблю горіховий смак...» — ці слова ледь не призвели до трагедії на шкільному святі. Нова пригода Марка — це повчальна та напружена історія про те, як важливо знати правила безпеки та не боятися
Новий розділ вже на сайті❤️спека...
Привіт, мої любі Спокусники! Продовження вже на сайті «У ліжку з босом» Тріс стояла на порозі в одному тонкому шовковому халатику. Сонна, розпатлана і така неймовірно мило-зваблива, що я ледь не забув, як дихати.
Блог-звіт для марафону
Було надзвичайно приємно взяти участь у марафоні Дарк-романів. Як людина, що звикла працювати з фактами та суворими життєвими реаліями, я з цікавістю занурився у вигадані світи, де пристрасть часто межує зі злочином, а мораль
Відгук-рефлексія: Жива Хроніка
✅Книга: Жива Хроніка — на перетині світів. ✅Автор: Ромул Шерідан. ​Вдячна автору за його неповторний стиль написання. Жива Хроніка як терапія почуттями: чим більше Ви поламані, тим тепліше будете відчувати тепло.
Я твій?! Знижка.
Вітаю! Сьогодні хочу запропонувати знижку на книгу з досить цікавим сюжетом. Часто можна зустріти книгу, де дівчину проти її волі видають заміж. Але що як хлопця змусити одружитися з тією кого він не любить. Хто старша
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше