Школа молодого автора: співпраця письменників

Всім привіт!  

Сьогодні хочу поговорити про  співпрацю авторів. Адже , незважаючи на конкуренцію, яка між нами може існувати, допомога та підтримка людини, з якою ти “на одній хвилі”, надзвичайно важлива. 

Отож які є види співпраці? 

Співавторство, за визначенням Вікіпедії, це “ спільна творча діяльність щодо створення твору. Співавторство може виникати за наявності письмової або усної угоди про сумісну співпрацю над створенням твору. Співавтори є первісними суб'єктами авторського права. Не є співавторством надання автору твору будь-якої технічної допомоги. Також не є співавтором особа, що брала участь, навіть творчу, у створенні ідеї або концепції твору, оскільки ідеї є змістом твору й авторським правом не охороняються.” 

На Букнеті багато хто пробує працювати в співавторстві. Це вигідно, тому що об’єднується аудиторія одразу двох авторів, і кожен з них може знайти нових читачів. Плюс писати книгу вдвох легше і швидше, ніж одному. Зазвичай  робота над  творами у співавторстві будується так: 

1) Автори пишуть по черзі, один розділ один автор, другий  - інший ( або як вони домовляться). 

2) Розповідь ведеться від імені двох героїв, один автор пише від одного героя, другий - від іншого.  

Є певні “підводні камені”, якщо у співавторстві вирішують працювати письменники, що пишуть у різному стилі та жанрах, може бути дуже помітна різниця і сам твір не матиме цілісної картини. Або ж один автор ретельно підходить до написання і редагування, уважно вичитує написане, працює над помилками, а другий - не заморочується. В такому випадку конфлікти неминучі.  

Ще слід враховувати, як швидко кожен автор працює, бо той, хто звик викладати оновлення щодня, може бути незадоволений, якщо його колега пише один розділ на тиждень. Тому всі ці деталі варто обговорити заздалегідь. 

А якщо книга має бути комерційною, то підписується навіть спеціальний договір з адміністрацією, де всі аспекти зазначаються ( хто буде власником прав на книгу і таке інше). Може бути створений і спільний акаунт двох співавторів, а можна писати кожному зі свого профілю, причому книга буде відображатися на сторінці кожного  з авторів.  

Ось які роз’яснення можна знайти, натиснувши на кнопку “Стати співавтором” на робочій сторінці: “Після того, як ваш співавтор додасть вашу загальну книгу на своїй сторінці, ви можете подати заявку на співавторство. Після прийняття співавтором вашої заявки, дана книга буде також і на вашій сторінці, а ваші відстежувачі отримають сповіщення про появу вашої нової книги. При цьому редагувати книгу і додавати текст в неї може тільки той співавтор, який створив книгу. Якщо планується комерційне використання цієї книги, заявку на відкриття передплати / продажу також може подати тільки співавтор, який створив книгу.” 

Колективна збірка кількох авторів. Я особисто у співавторстві ще не працювала, а от у написанні колективних збірок брала участь не раз. Плюси їхні подібні до спіавторства - ми залучаємо до прочитання свого твору аудиторію інших авторів, які теж беруть участь у збірці. Також разом рекламувати спільну книгу набагато ефективніше, адже в кожного свої сторінки в соцмережах, способи просування. 

Колективну збірку можна організувати по-різному. Досить простий спосіб - обирається один  укладач збірки, якому усі надсилають свої твори, а він їх впорядковує і формує книгу, яку викладає на своїй сторінці. Таких укладачів може бути двоє, вони тоді діють як співавтори. Зазвичай укладачами стають автори збірки з найбільшою кількістю відстежувачів ( щоб книгу бачило якомога більше читачів). Інші учасники долучаються до реклами збірки, зазвичай пишуться дописи в блогах з посиланнями на всіх авторів. 

Ось приклад колективної збірки, у якій я брала участь - "Різдвяні оповідки" 

Мінуси такого типу збірок у тому, що зазвичай найбільше користі вона приносить укладачеві, на чиїй сторінці розміщена. У нього додаються прочитання, відстежувачі тощо. Не всім це до вподоби. Такий тип колективної збірки гарний для молодих авторів, які тільки починають свою діяльність на Букнет. Коли упорядником виступає досвідчений автор з великою кількістю читачів, який допомагає молодшим колегам.  

А у випадку, якщо автори всі мають приблизно однакові досягнення, можуть виникнути суперечки, кому бути укладачем, чому спільна книга має працювати на рейтинг лише двох авторів і все таке... У цьому разі краще використати інший тип написання збірки.  

Можу для прикладу розповісти, як ми готували до друку збірку «Час героїв». Спершу оголосили про збір усіх бажаючих та терміни написання збірки. Потім кожен надсилав організатору коротку розповідь про своє майбутнє  оповідання та обкладинку книги. На обкладинки ми розробили спільний логотип. 

Протягом місяця до виходу збірки організатор випускав серію дописів у блозі та соцмережах, кожен допис присвячений одному автору та його твору. Також ми домовилися, що кожен автор у кінці своєї книги порекомендує твір іншого автора ( для цього склали список, хто кого рекламує). 

Усі книги вийшли в один день, цьому був присвячений ще один допис у блозі, де ми зібрали посилання на сторінки всіх авторів та їхні книги, що ввійшли до «супергеройської збірки». Ось ще один блог, де ми зібрали умови написання колективної збірки

( можливо, хтось захоче теж організувати такий челендж))

Як бачите, тут мороки більше, але й віддача від спільної роботи краща ( бо кожен автор рекламував не тільки себе, а й колег).

А ви писали у співавторстві, брали участь у створенні збірок? Буде цікаво почитати ваші враження!  

А в наступному випуску «Школи» ми поговоримо про бета-рідерство, написання рецензій у блогах та читацькі марафони.