Додано
22.01.21 19:03:04
Завершення Книги "Коли Настане День"
ВІТАЮ, МОЇ ЛЮБІ НАТХНЕННИКИ!!!
ХЕПІ ЕНД - "Коли настане день"!!!
Я дуже щаслива, що ця історія багатьом припала до душі та оселилась в серці!!! Протягом усієї книги, я переживала купу різноманітних емоцій та проживала разом з нашими героями. Сказати, що я емоційно віддалась цій книзі, нічого не сказати. Плакати, сміятись, хвилюватись та розуміти - гадаю, що всі ми це відчули та прожили разом з Яном та Лізою, - правда??!! Дякую, що ви надихали мене, мої любі читачі, мої дорогі Натхненники!!! Ваші слова підтримки, емоції та враження, зірочки, нагороди та любов, кожного дня мене надихала братися за нову главу!!! І от ми досягнули мети - ХЕПІ ЕНД!!! Ми це зробили!!! Дякую усім!!! Люблю і щиро дякую!!!
P. S. Як ви знаєте, ця книга в конкурсі «Кохання не купити», тож буду рада вашій підтримці. Дякую усім, хто залишить її в бібліотеці і порадить друзям до прочитання!!!!
Люблю і міцно обіймаю кожного з вас.
Дякую за ті милі, гарні та дорогі моєму серцю коментарі, які ви дарували та даруєте цій книзі і моїй творчості загалом. Це безцінно для мене.
МІЙ ІНСТАГРАМ))
ЗАПРОШУЮ ПІДПИСАТИСЬ НА АВТОРА (це безкоштовно), ЩОБ НЕ ПРОГАВИТИ НОВИНКИ ТА ЗНИЖКИ.
СТЕЖИТИ ЗА СТОРІНКОЮ АВТОРА.

Анна Харламова
5353
відслідковують
Інші блоги
Вітаю всіх! хочу познайомити Вас із Чудовою Захопливою книгою " Це не було коханням"!!! Що належить перу ШИКАРНОЇ АВТОРКИ ТА МАЙСТРИНІ ПЕРА - ЛЕДІ МАРГАРИТИ СУХИНИ "...Світ Аврори побудований на владі,
Добрий вечір шановне панство! Давно не тішила вас буковенями. Так от, на нічку закину вам декілька думок. 1) чому я пишу під псевдонімами? 2) чому я часто боюся сказати, що мені подобається література, яка виходить
— Георганов! — гавкає військовий, чи то сержант, чи то старшина. Хрін їх розбере… — Що? — відповідаю зло. — Не «Що!», а «Я!» Встати! Неохоче підіймаюся зі стільця, на якому ще з вечора
Коли життя заходить у глухий кут, ми мимоволі починаємо шукати відповіді там, де раніше ніколи б не стали — у тих, хто обіцяє зазирнути в майбутнє. Моя героїня Аліна зробила цей крок. Вона опинилася перед дверима жінки,
На мить я втратила відчуття реальності, а коли знов відкрила очі – побачила поруч із собою не Доріана, а величезного чорного вовка. Звір смиренно лежав у моїх ніг, поклавши на лапи велику кошлату голову, і дивився на мене
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю, дорогенька;)) Натхненнячка на нові історії;)) ❤️❤️❤️
Вітаю, моя люба! Бджілка-трудівничка подарувала щастя ще одним неймовірним героям))) Натхнення на нові історії!
Чудова історія))) Різноманіття емоцій, непередбачувані повороти, секрети, події - це кайф! І трохи шкода прощатися з Яном та Лізою. Люблю ❤️❤️❤️! Цьомаю!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати