Сьогодні я задумала над тим коли саме у мене появилась думка щонебудь писати.Мабуть ще 2 роки назад коли я на свої фан сторінці почала писати свій перший неграмотний фанфік.Ох як згадаю що я там писала щей досі соромно стає,добре що через декілька глав я перестала його писати.Пізніше уже зовсім не давно,десь так 3 місяці назад,я знову почала писати фанфік і навіть закінчила його але правду кажучи нового не почала.
Ну що ж тепер я тут і в мене багато натхнення щоб закінчити цей роман і писати нові,правда потрібно удосконалити сюжет а так все ідеально.
Діліться в коментаріях своїми історіями,мені цікаво їх почути.
Ваша Леті Мілетті)
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ почала писати більш ніж двадцять років тому, але спочатку це були віршики і маленькі оповідання...)) Але вже ближче до 16 я почала писати перші довгі історії. Тоді частіш за все я недописувала історії...)) Але вже в 18 я таки написала перший роман)) З тих пір постійно пишу)) Зараз мені 29)
Леті Мілетті, дякую)) дуже приємно чути такі слова))))))
Перший твір я написала ще в другому класі, і моя вчителька подовженого дня відала це до газети, це і поселило щось в серце. Зараз мені 22 і я продовжую писати, з великими перервами, долаючи лінь та невпевненість, набираючи та втрачаючи аудиторію. Пишу то запоями, то роблю перерви в довжину мало не рік. Але я точно знаю, що всім серцем люблю цю справу, і вона приносить мені чисту насолоду.
Буду рада, якщо і ви доєднаєтеся до моїх шанувальників. Буду щаслива бачити вас!
Леті Мілетті, дякую, мені приємно
Вітаю!Я не викладала поки творів на Букнет, але пишу вже довгий час, з підліткового віку. Постійно замислююсь, чому і нащо я це роблю, бо коли я пишу, відчуваю піднесення духу, а коли в мене творчий застій, мені аж фізично погано. Я почала з вигадування власних персонажів, і як міг би змінитись сюжет з їхньою участю. Мені здається, також, я таким чином здійснювала спілкування з чинними персонажами фандому, що мені сподобались, наче вони справжні люди, моє коло спілкування, бо в тому віці мені здавалось, що однолітки не дадуть мені того, що б дали персонажі. А ще, дійсність здавалась сірою і млявою і мені необхідно було розмірковувати, як вона могла б стати більш надихаючою і мотивуючою для мене. Але фікрайтерство миттєво перетворилось на написання чогось більш схожого на оріджинали, просто ці оріджинали були надто "натхненні" першоджерелами)))
В мене не вдалося написати саме фанфік, але я постійно їх читаю і вважаю, що фанфіки така сама література, як і оріджинали і що вона має далі розвиватись в Україні!
paniOtojbo, Щодо фанфіків та сама думка,але в них немає такого точного опису предметів і героїв як в інших романах
В мене теж могло все початися з фанфіків, але не наважилася я на ті фанфіки. Читала, думала і свого написати. Та проблема в тому, що для хорошого фанфіку треба вивчити добряче героїв, по історії яких пишеш. Ну так, аби фанфік вважався справжнім доповненням якогось серіалу, а не спостерігати раптові нові звички герої, проти яких самі були проти і тому подібне. А писати почала, певно, роки чотири-п'ять тому. Придумала одну історію, і постійно її переписувала, бо розуміла, що щось мені не вгодило. От і тепер переписую. Зате розібралася, що було не так. Сюжет потребував конкретності і добрячого розпису, а не:"Ну ось так воно почнеться, так закінчиться, а що всередині і які там герої - як буде, так буде, напишу". Погана ідея, треба прописувати...
Ніка Єнжель, Повністю згідна,раніше також робила ось такі помилки,зараз стараюсь більш надавати опис предметів,місця,героїв та їх дій.І як я уже можу помітити це робить сюжет набагато цікавішим і кольоровим.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати