Друга частина підійшла до кінця!

Вчора був опублікований останній розділ другої частини, яка кидала головного героя у масштабні протистояння проти моторошних монстрів з Європи та Близького Сходу. Він зумів вижити навіть у окупованій чудовиськами Московії та повернутися на землю своїх батьків. Однак далі легше не буде. Межа зазнала занадто багато атак з боку потойбічних істот, тому протистояння більше ніколи не будуть локальними. У третій частині (уже написаній) читачів чекатимуть фатальні баталії, легенди українських доріг, шабаші та стежки вурдалаків. Ми з вами опинимося у країні, міста якої зазвичай вимикають наніч вуличні ліхтарі. Протистояння не знатиме кінця, доки справжнє зло не скине свою маску!

Якщо готові виступити на захист світу людей, тоді переходьте за посиланням.

Тарас Мельник. Вимкнені ліхтарі.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Orest Varanytsia
14.01.2021, 15:55:38

Чекаю з нетерпінням продовження.

Тарас Мельник
14.01.2021, 16:20:21

Orest Varanytsia, Дякую за увагу до твору!!!

Інші блоги
Знайомство з Ельтанарією ч.1
Привіт мої любі. Я оце подумала, що давненько нічого такого не писала у блозі разом зі своїми тарганчиками й тому спішу виправитися, а якщо точніше, то почати вас знайомити з Ельтанарією де відбуваються описані у моїй
Ще одна провокація
Вітаю! Додаю трохи візуалізації до розділів і трохи спойлерів)) Що ж головні герої помінялися ролями?)) Хто тепер жертва? — Думаю, у тебе є кандидати на місце головного менеджера? — не озираючись, запитала
Вогонь Життя та Смерть
“— Ти впевнений, що це він? — Переплівши пальці рук і склавши їх на столі. — Безперечно. Аромат камелії, дар зцілення… — почав перелічувати Юйер. — Не Ча-ер, — перебив його Хей Цан. — Я знаю, що
Записки начинающего автора
Всем привет! Я совсем недавно начала пробовать себя в писательстве и решила выложить первую историю, над которой сейчас работаю. Это для меня новый опыт, и я пока сама учусь всему — от того, как рассказывать историю, до
Ніякої вдячності...
— Як тебе звати, красуне? — цікавлюся я. Але у відповідь не чую ні звуку. Вона просто мовчить. Отримую тільки сповнений ненависті погляд, що пронизує наскрізь, і мені стає трохи прикро. Якби не я, вона зараз уже була б
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше