Про вигорання

“О, знову це сміхунчик виліз, йому аби посміятись”.

(загадково посміхається)

Ну… я ж не винен, що ви звикли бути нудними снобами, які крім стін тексту нічого не вміють. Я не про всіх, в тім хто вкурсі той вкурсі, як то кажуть.

(задумливо дивиться в сторону, де файно шкварчить пательня, наче повз вас)

Парадоксально, але сьогодні у мене з'явилося натхнення поговорити про таке явище як вигорання.

(дивиться на вас і трошки посміхається)

Що? Ви думали що Містер Чілл не вигорає? Що він - робот? Я розчарую вас. Але… я теж… типу… шкіряний мішок, хм...

(задумливо потирає бороду)

Ви знаєте, поки “Ебонітова Орхідея” прокладає свій перший шлях, я вже почав працювати над продовженням історії про Лаванду. Це наштовхнуло мене на думку, що часом… навіть я… вигораю від свого всесвіту. То ж зрозуміло, чому його читають лише одиниці. І зрозуміло, чому часом читання йде важко, як казав один критик.

Але я категорично відмовляюсь писати ванільні тексти, принаймні поки що. Якщо персонажа щось дратує, то він виливає це сповна. Якщо він злиться, то це насправді. Якщо він радіє - то це щира радість. І не дивлячись на все, я скажу, що мені вдалось створити неймовірнодратівливий світ.

(витримує паузу)

В тім я вірю, що з таких умовних “страждань” може народитись щось справжнє. І воно буде. “Тю! Можна було почати одразу з цікавого!” (загадково посміхається) Можна було, але тоді не буде глибини.

Коротше, про що це я…

(задумливо дивлячись в сторону грає пальцями на пальцях)

Я думаю, що для будь якої творчої людини цей стан, рано чи пізно, відомий. І тут важливо вчасно розпізнати його наближення і зупинитись. Аби не допустити його посилення. То ж якщо ви прямо зараз відчуваєте, що ви на межі - варто зупинитись. (витримує паузу препаруючи вас немигаючим поглядом) Хоча - ваша справа. Я вважаю, що краще зупинитись на день, чи два, ніж випасти, скажемо, на місяці. Але... всіляке буває.

(важко видихає і продовжує)

Я зрозумів для себе, що вигорання - це неминуче, особливо коли працюєш системно. Неважливо, наскільки тобі подобається те, що ти робиш. Рано чи пізно… це тебе дістане. І ти захочеш просто все спалити і викинути. То ж аби цього не було, я намагаюсь вчасно зупинитись і… перемкнутись на щось інше.

(важливо піднімає палець, з іронічною посмішкою)

Але тут є ще один нюанс. Я помітив, скажемо… цікаву деформацію. Я вже не можу щось “не робити”. Тобто просто сидіти і дивитись в стелю, чи листати мемчики, для мене вже… не варіант. Це відбулось якось поступово, і відносно недавно. Я навіть сам не встиг помітити моменту. Навіть, здавалося б, цікаві заняття, як от відеоігри, вже не приносять мені того задоволення, яке приносили раніше. Так - я ще той геймер, насправді, в тім я не хардкордщик. Я за задоволення без тиску, або контрольований тиск. Хоча… Елден Рінг з модами мені сподобався (загадково посміхається).

Взагалі я не люблю челенджів заради челенджів, чи для того щоб щось там комусь довести - я давно вже довів собі все, що хотів. Тому зараз, навіть граючи у гру, я не можу не думати про те, що робити далі, і починаю щось… вигадувати: нові плани, нові проєкти, кручу ідеї в голові. І врешті решт я… вимикаю гру, і знову починаю щось робити. Часто це щось принципово нове, або розширення чогось, що вже є.

(задумливо потирає бороду)

То ж я вже відчуваю, що продовження історії Лаванди в новій книзі буде відрізнятись від першої книги. І, я думаю, що це буде ще більш по-справжньому. Але чи вийде вона одразу після “Ебонітової Орхідеї”... (стримано розводить руками) Я не знаю, поки що. Пам'ятаєте ту велику дірку в історії між Томатом Блеквудом і Войдом, яку я показував на хронологічній мапі пару днів назад? Її я теж планую заповнити. І, гадаю, так як ви не сильно мене читаєте… я небагато втрачу.

(загадково посміхається відкинувшись на спинку)

А як ви боретесь з вигоранням? Напишіть в коментарях. Запрошую всіх Дослідників.

І поки ви думаєте, що написати…

(посміхається вам наостанок)

Мир. І Чілл.

 

Дорожня мапа Чіллверс.

Хроніки Архітектора: Код Реальності.

Плейлист Спотіфай для занурення у Всесвіт моїх книг.

Мій Інстаграм.

Мій Телеграм.

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Натхнення, наснаги та сил Вам✨❤️

avatar
Агнія Бурне
27.05.2026, 19:30:50

Так, актуальну тему підняли. В мене також буває. Зараз, наприклад, на етапі редагування. Я відкладаю на кілька днів. Згодна з вами, що написання історій це неймовірно захопливо. Навіть коли зайнятий чимось іншим і ніби вже й вигорання на пʼяти наступає, але все рівно зʼявляються думки про те, як краще написати той чи інший епізод.
Доречі, завжди вчитуюся у вашу переписку з кимось в коментарях) оці ваші дужки - як окрему книгу читаєш❤️

avatar
Оксана Павелко
27.05.2026, 18:44:53

Правильно, зупиніться, переведіть подих))
Мені свого часу не вистачило розуму зупинитися вчасно, і я таки вигоріла. Тож і вам бажаю триматися в тонусі☺️❤️⭐

Містер Чілл
27.05.2026, 18:50:11

Оксана Павелко, Дякую за підтримку, я буду старатись (вдячно посміхається вам) ❤️✨❤️

avatar
Мрія Чарівна
27.05.2026, 18:10:44

Я від ваших блогів тащуся) Не вигорайте)))

Показати 4 відповіді
Мрія Чарівна
27.05.2026, 18:22:31

Містер Чілл, Згодна з цим мовчазним маніфестом)))

Інші блоги
Мої думки
Продовження вже на сайті. Приємного читання. Історія Юлі та Мстислава повільно добігає до кінця.
Чесна відповідь на питання „чому?“
Почитав коментарі стосовно моїх книг на російських сайтах. Мені шкода, що я вас засмутив та розчарував. Особливо деяких авторів. Анно Лір, це я Вас маю на увазі. Тож треба дати пояснення, чому вони там. Війна, вбивства
✨реклама ваших історій✨
Весь ранок думала, про що написати сьогоднішній блог, але так нічого й не придумала)) Тому пропоную кожному бажаючому прорекламувати свою книгу в коментарях, а інші — оберуть для себе щось цікаве для читання. Можливо,
Кінотеатр у вашій голові: розширюємо межі історії
Я вирішила зробити історію ще реальнішою. Відтепер читання – це не просто занурення в текст, а подорож. Я почала додавати до найцікавіших розділів ілюстрації, які оживляють атмосферу Лондона XIX століття. Це не просто
Полювання на Чорного яструба
Сьогодні нова історія S. T. A. L. K. E. R. Заслін https://booknet.ua/book/s-t-a-l-k-e-r-zasln-b453551 Поки в Зоні відносно спокійно, настав час розібратися з "Чорним яструбом"
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше