Як я ставлюся до сюжетів?
Коли починаю роботу над романом, передусім уявляю сюжет. Мені хочеться побачити його візуально перед початком письма. Я завжди задаю собі запитання, яким був би цей текст на екрані. Чи цікаво його було б дивитися глядачам? Тому завжди тримаюсь динамічного викладу. Є одна загальна сюжетна лінія, у вигляді подорожі чи розслідування. Вона змінюється, може здаватися занадто довгою, чи занадто короткою - але ж така суть життя. Кожен бачить його різними очима. Загальна сюжетна лінія складається з багатьох розділів, які являють собою мікросюжети. Кожен розділ має свій початок, свою кульмінацію і своє логічне закінчення. Ніколи не стану писати про заварювання чашки чаю на три розділи, розсмоктування однієї емоції на чотири та любовної сцени на весь текст. Мені хочеться динаміки, яка оживатиме і змушуватиме читати розділ до кінця, а не терпіти його, бо наступний буде цікавішим. Таким я задумав роман "Вимкнені ліхтарі". Це історія на тисячу монстрів, на тисячу світів і на тисячу емоцій. Кожен розділ вас кидатиме у одвічну дихотомію добра і зла, співчуття та ненависті. А ще буде багато іншого... Про це власне й сам блог! Однак на хвилі роздумів про своє творіння мені чомусь згадалися старі добрі містичні серіали кінця 90-х - початку 2000-них років. Давайте згадаємо, як це кожного дня чекати нової серії на 1+1... Хто впізнає і зацінить за кадрами минулі епохи?
11 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійтице той момент, коли ти пишеш і бажаєш через текст передати на максимум, що сам відчуваєш і хвилюєшся, щоб читач зрозумів тебе. не просто перегорнув тест, тому що його забагато.
всі серіали бачила, дивилась і чекала кожної нової серії, там динаміка справді заворожувала!
О, тут є Зачаровані♥️ Круте було кіно))) Люблю динаміку в сюжетах, але часто натикаюсь на багато описів у тексті, які не завжди доречні або їх забагато, і від цього втрачається сенс історії. Вважаю, що треба дуже багато працювати над текстом, ідеєю, прописом персонажів, щоб вони вийшли кінематографічними і зацікавлювали з перших сторінок. Ваш "Покровитель вбивць" вийшов саме таким)))
Тарас Мельник, Це так знайомо)))
Привіт. З цих серіалів дивилася тільки перший та останній.) Щодо сюжетів... Теж намагаюсь писати динамічно, але не завжди виходить. Сюжети уявляю собі у вигляді окремих картин.
Тарас Мельник, Саме так. ) Доводиться потім придумувати початок та кінець історії.
О, спогади дитинства. Від " Усі жінки - відьми" шаленіла.
Інна Камікадз, Перші сезони взагалі були такими, що не відірватися!!!
Я теж полюбляю динамічні книги і фільми. Хоча іноді бачу, що автори "передають куті меду" в цьому плані. В цілому в книзі мають чергуватися напружені епізоди з більш спокійними, інакше не буде того контрасту, який потрібен для підсилення особливо драматичних моментів, та й читач втомлюється постійно бути "на взводі"))
Мар'яна Доля, Так, Ви праві! У всьому має бути баланс!
ОО...)) "Зачаровані", "Зена королева воїнів" та "Supernatural" реально любила))))) Я теж люблю динаміку в творах)))
Холод Влада, обов'язково поділюся враженнями!
Повністю підтримую щодо динаміки! Також уявляю все як фільм. А кому цікаво дивитись фільм, де нічого не відбувається?
Тарас Мельник, Не сказала б, що від темпераменту. Я насправді ще той флегматик)))
Ще Таємниці Смолвіля по новому каналу пам‘ятаю.
Я за динаміку в сюжеті, але дозовано. І точно не на початку.
Тарас Мельник, Якщо автори брали гроші за об‘єми роботи – то все якраз стає на свої місця.
Веду до того, що в сюжеті треба підводити читача до динаміки. Плавно, чи з наскоку – то інше питання. Динаміка заради динаміки так собі ідея. Я намагаюсь задавати темп розповіді, іноді пришвидшуючи, іноді навпаки сповільнючи сюжет. І точно не робити динамічних сцен з початку. Але в кожного свій стиль.
Серіали, на яких я виросла)) Ще б "Загублених" сюди...
Тарас Мельник, Аж загуглю)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати