10 день промокодів і...Фентезі))))

Доброго дня, мої чудові)))) Як пройшло свято Миколая? Отримали подарунки? Можливо сталося щось приємне і це вас потішило?))) 

Сьогодні у нас десятий день, коли триває квест-полювання на промокоди, це означає, що ми наближаємося до кінця цієї незвичної гри))) Але! Подарунки ще не закінчуються))) У мене в запасі ще сюрприз для постійних читачок, які підтримували мене протягом останнього року))) Та поки це таємниця))) 

А зараз  хочу представити вам фольк-історію, що візьме участь в конкурсі "Супергерой поруч" від моєї любої колеги)))

 "Відьма" занурить вас в наше рідне слов'янське фентезі. Буде крапля філософії та поглядів на те, що не все "зло" — лихе, і далеко не все добро — добре. 

Вікторія Задорська

У тексті є: сильна героїня, фольклор, супергерой поруч

Анотація до книги "Я тепер відьма"

Наталка Гоголь – закоренілий скептик і журналіст. Вирушивши на інтерв'ю до баби Килини, дівчина не очікувала, що стара помре в неї на очах, ще й передасть їй свою відьомську силу. Ту ніч журналістка хоче забути, наче страшний сон, але... Зробити це дуже складно, коли починає рости хвіст і всюди ввижаються чорти.
Нечиста сила обрала дівчину відьмою, яка повинна врятувати їх від вимирання. Але допомогти їм складно, адже протистояти доведеться церкві та... Інквізиції. Проте, в Наталки не залишиться вибору. Нечисть закрутить дівчину в небезпечному танку, де буде все: лиса гора, польоти верхи на особистому чорті, древні ритуали та боротьба за добро.

1Ldo7aNI     - Дорожче снів

( як тільки активували промо, будь ласка напишіть про це під книгою) 

УРИВОК:

Невелика кімната знаходилася в абсолютному безладі. Розгардіяш заполонив кожен міліметр простору. Перехняблений стіл, підпертий до стіни, був захаращений книгами, журналами та записниками, аж під стелю. З пузатої дерев’яної шафи вивалювалася брудна білизна. Біля ліжка виднілося відро з нечистотами. А на самому ліжку, вкрита пуховими перинами лежала стара жінка. Виглядала вона кепсько: піт горохом котився по жовтому зморщеному обличчі, гачкуватий ніс, з великими ніздрями, був вкритий висипом, великі пожадливі губи шамкотіли щось малозрозуміле, а кожне око по п’ятаку, дивилося в різні боки.

Я не вигадала нічого кращого, як перелякано кинутися вперед. Чомусь одразу в голові почали виникати всі ті ролики з інтернету, де показували, як правильно надавати першу допомогу людям з серцевим нападом.  

— Що трапилося? Вам погано? — запитала, схилившись над потворною старою.

Жінка нарешті сфокусувала погляд і поглянула на мене. Але зробила це так... Гостро, чіпко, агресивно. В народі про таке кажуть, що в неї «чорне око». Мені аж серце завмерло й дуже захотілося сахнутися і відійти вбік. Але я стрималася, переконуючи себе, що Килина потребувала допомоги, а тому не зовсім контролювала свої дії.