Вітаю усіх щиро з Днем Святого Миколая Чудотворця! Нехай принесе кожному те, що найбільше потребує зараз!  Усі ми в душі трохи діти і попри все сподіваємось на диво, віримо і чекаємо! Я теж хотіла би подарувати з такої чудової нагоди промокоди на свою книгу "Серце Ізабелли..."

Усіх , кого зацікавило ставте плюс в коментарях! Промокоди подарую тим, хто перший напише або ж, якщо буде більша кількість бажаючих, визначу за допомогою random ввечері! Єдина умова участі - бути підписаним на сторінку автора на букнеті та за бажанням в інстаграмі.

Книга сподобається тим, хто любить почуття на межі, коли є перепони не тільки зовнішні, але й внутрішні. Коли божеволієш від того, чого не можеш мати! Йдеться про кохання викладача та студентки - ой, як не просто все буде...

Ідею, до речі, я почерпнула із життя. Коли ще навчалася в університеті, мій викладач філософії неоднозначно ставився до моєї одногрупниці - це помічали всі! На пару ми бігли, тільки щоб поспостерігати за ними, його натяки - її рожеві щоки. А як він її називав... - моя..., а далі на французький манер скорочене ім'я. Ми справді сподівалися, що після випускного він запросить її на побачення, та, напевно, їм забракло мужності перетнути ту межу... А шкода...

Ну і ще один подаруночок до Святого Миколая - оновлення "Ґард. Цілителька"

Невеличкий уривок:

Боже, яке нудне моє життя! - пробурмотіла вона, піднімаючи комір куртки. Попереду з заднього входу якогось бару вивалилася парочка, цілуючись. Мабуть, вітер і дощ, який от-от хлине, не сильно їх хвилювали. Евелін навіть позаздрила дівчині. Її Уілл так ніколи не цілував, не було в них тієї пристрасті, вкотре переконувалася. Порівнявшись з ними, вона почула тихі стогони. Спочатку обличчя її порожевіло, враховуючи що вона стала випадковим свідком чужих амурних справ, та потім їй чомусь здалося, що це зовсім не від задоволення. Швидко глянувши в їх бік, Евелін остовпіла від жаху. Хлопець в цей момент саме повернув голову і подивився на неї.

Приємного читання!