Кохання - це я (флешмоб)
З легкої руки розумниці й чарівниці Дар'ї Новицької, авторки чудового арту, започатковано прекрасний флешмоб "Кохання - це я"! Мені пощастило взяти у ньому участь.
У дитинстві я мріяла написати трактат про кохання :)) Трактату не вийшло, а ось історії про кохання пишу й досі і, сподіваюся, доволі цікаві.
Тож публікую уривки з, мабуть, найромантичнішої (на початку) історії, що я писала "Я не люблю каву".
***
Але зараз я, поринувши у прямому сенсі у воду, і в переносному – в омут жадання, воліла забути про будь-які правила, бо в такій ситуації втримати тверезий глузд виявилася не здатна.
Руки Кріса підхопили мене за талію вже під водою. Не знаю, як, але мої губи опинилися на його плечі, шиї, губах, грудях, усюди, куди могли дотягнутися, поки ми балансували на воді.
Зупинившись на мить біля виїмки ключиці, я глибоко вдихнула:
– Ти пахнеш сонцем. І океаном. Печеш мене поглядом і вгамовуєш відстанню. Хто ти?
– Той, хто хоче стати для тебе всім.
Я пішла під воду, ховаючись від почуттів, до яких не була готова, які застали мене зненацька. Питання “що я роблю?” загубилося, очевидно, ще на подвір’ї Бейкерів, бо відтоді я не впізнавала себе.
Викривлене водою, переді мною постало обличчя Кріса. Я чула своє глухе серцебиття, відчувала, як колихається тканина навколо мого тіла, і бачила кожен відтінок блакиті у погляді напроти, підсилений заломленим світлом у товщі води.
Ну ж бо!
І мій внутрішній заклик був почутий.
Ми виринули разом на повітря, не відриваючи один від одного вуст, не забираючи рук, не дозволяючи обіймам розірватися. Шаленство… божевілля… диво…
***
Я дико скрикнула, коли мене рвучко схопили за плечі і розвернули.
– Що ти робиш, Валенсіє... – прошепотів Кріс, беручи моє обличчя в свої теплі долоні. Обвів великими пальцями контур уздовж крайки волосся, витер щось мокре на щоці, роздивлявся так, ніби бачив уперше.
Мить – і я була в його обіймах.
Боже… Ноги підкосилися, у горлі став комок. Я була на межі того, щоб розридатися. Я так скучила, так сумувала за цими обіймами, за його запахом, твердістю м’язів, м’якістю доторків. Моє серце ридало, в очах стояли сльози. Боже, благаю – нехай ця мить триває вічно! Я готова забути про все, що він мені заподіяв, яких страждань я зазнала через нього, аби тільки лиш стояти в цих обіймах.
– Пробач, Валенсіє. Прости, якщо зможеш.
***
Я провокувала його, і здається, у мене непогано виходило.
Зловивши мої зап’ястки, Кріс підтягнув мене до рівня свого обличчя. Вени на його скронях понапиналися, здавалося, ось-ось вибухнуть. Очі… Божевільні лазурові очі пропалювали мою душу наскрізь.
– Я чекаю, – прошепотіла.
Погляд бігав моїм обличчям, губи його тремтіли. Я ніколи не бачила, щоб людина вела таку запеклу боротьбу із самим собою.
Я підвелася навшпиньки, дотягнулася до його нервових губ і поцілувала. Ми так і завмерли із затиснутими між нами моїми кулаками. Я б хотіла випростатися, обійняти, але він був набагато сильніший фізично. І все, що могла зараз, не припиняти контакт губ. Спочатку Кріс за інерцією противився, а потім я отримала винагороду – поцілунок, що спалив мою душу дощенту. Справжній. читати далі
Вдячна Дар'ї за ідею і графічне втілення.
12 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОтож, підписалися я на цей флешмоб, а тепер зрозуміла, прочитавши ваш уривок, що зовсім не вмію романтично писати про кохання))) Ех, пішла хоч щось видлубувати зі своєї писанини)))
Дарья Новицкая, я також ще не читала, тільки збираюся зазирнути до її книг)))
Неймовірно гарні уривки! Дякую, Ліно! Це навіть краще, ніж трактат!)) Скільки людей змогли побачити цю красу!)))
Дарья Новицкая, Ахах, то я хотіла замахнутися від малого розуму :))
Дякую за організацію і чудовий арт!
Дуже гарний уривок))) Романтично)
Лександра Славичч, Дякую))
Ох, як добре, що я зайшла у блоги! Ліно, що ж ви творите!) Я вже захотіла дізнатись про Валенсію та Кріса! Вже й у бібліотеку додала)) Гарні уривки!
Ліна Алекс, Дякую!
Круто! Яка температура! Дуже гарно. Ви талант, Ліно. Успіхів.
Ліна Алекс, Дякую.
Люблю, коли почуття на межі, коли боротьба із самим собою! Сподобалося)
Сана Елінс, Дякую! Радію))
Дуже гарно, Ліно)
София Чайка, Дякую, Софіє))
Так ідея класна! Дуже цікаві та чуттєві уривки, Ліно! Дякую!)
Лаванда Різ, Дякую, що зазирнули!
Ох, другий уривок... Пам'ятаю, як переживала за Валенсію, читаючи тоді. А уривок з купанням взагалі вау!))
Устина Цаль, Поки шукала уривки, передивлялася текст, сама згадувала і дивувалася))
Дякую!
Ніжно, експресивно... Романтично... ))) Ох...
Інка Вікторова, Щиро дякую, Інно!
Гарнюньо(✷‿✷)
Avee Delmonico, Спасибі))
Вітаю із продовженням флешмобу))))
✨✨✨
Цікаві та чуттєві уривки))))
Ірина Кузьменко, Дякую! Спеціально шукала щось таке, вириваючи з контексту, бо там драматизму більше, ніж романтики ))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати