Драматична новинка від колеги!

Історія першого справжнього кохання, якому не судилося мати продовження. Та чи так це насправді?

                               Я буду мріяти про нас

                                                  Уляна Пас

Жанр: Сучасний любовний роман

У тексті є: кохання крізь роки, перше справжнє кохання, кохання не купити

                                                            Анотація

Я покохала його в ту саму секунду коли побачила. Мені здавалося, що ми завжди будемо разом, адже справжнє кохання може витримати усе. Тільки тоді я ще не знала, що батько приготував для мене іншу долю. Угода, вигідна для усіх окрім мене... Та нікого це не хвилює, адже я стала лише розмінною монетою у справах багатих людей. Мене змусять зробити вибір, котрий розіб’є серце мені і йому... Він зненавидить мене, так і не дізнавшись правду, а буду радіти лише тому, що він є.

Від кохання до ненависті і.. навпаки. А чи буде це «навпаки» у нашій історії.. ?

Чи зможе перемогти кохання у світі, де усім правлять гроші? Нажаль, щоб зрозуміти це, нам довелося витратити не один рік..

                                                        Цитати до книги:

Повільно ступаючи білими кедами по асфальту, я дивилася собі під ноги і мало зважала на те, що відбувалося навколо. Тільки коли десь спереду почувся шум, я різко підняла голову і завмерла наче вкопана. На мене летіла чорна іномарка, а я навіть кроку зробити не могла, щоб відступити в сторону. Бачила перед собою лише біле світло його фар і розуміла, що це кінець.  

Прикрила очі від переляку, але під колеса так і не потрапила. Хтось доволі сильно збив мене з ніг і ми разом гепнулися на траву під парканом. Я продовжувала лежати, не розуміючи, що відбувається і відчувала на своїй талії руку рятівника. 

- Гей, ти жива!? - чоловічий голос повернув мене в реальність і я побачила,  як наді мною нахилився хлопець.. Він тряс мене за плечі і хмурився, а я просто лежала як ідіотка і не могла відвести погляду від його обличчя.  

                                                        ***

- Привіт! - заговорила першою. 

- Привіт! - ледь помітно кивнув головою. Я помітила, що Артем тремтів від холоду адже сильно промерзнув. В мені одразу ж прокинулося хвилювання за нього і думка, що з’явилася в моїй голові миттєво злетіла з язика. 

- Проходь в будинок. Тобі зігрітися треба. - відступила в сторону, даючи йому можливість пройти. Артем вагався всього мить, але на щастя мене послухав. Поклав коробки в піцою на тумбу і перевів погляд на мене. 

- Можеш оплатити, мені їхати треба. - я відчувала, що йому не по собі від моєї компанії. Ну звісно, я уся така красива і головне суха, а він мокрий і нещасний.  

- Хочеш чаю? Гарячого! - і знову випалила не подумавши. Я знала, що Артем відмовить, читала це в його погляді,  але все одно сподівалася на чудо.  

- Дуже хочу. - абсолютно несподівано відповів і легка усмішка з’явилася на його устах.  

. 

                                                          ***

Всього мить і хтось обхоплює мою талію і повертає в горизонтальне положення. Відчуваю гарячі руки чоловіка на своїй талії, а його дихання у себе в волоссі. Він вищий на цілу голову і це при тому, що я на підборах. Якось запізно розумію, що продовжую стояти в його обіймах і триматися руками за поли чорного піджака. 

- Можеш відпускати, більше не впадеш. Я міцно тримаю. - його голос тихий і хриплий. Здається, що йому смішно, а може це мозок мій щось собі придумав. 

Відчуваю себе ідіоткою, але все ж таки знаходжу в собі сили забрати руки і опускаю їх вниз.  

- А ви мене не відпустите? - запитую і нарешті підіймаю на нього погляд. Ох, краще б я цього не робила.  

Переді мною стоїть дуже красивий хлопець з темним коротким волоссям і карими, майже чорними очима. Його риси обличчя настільки витончені,  наче він принц із якоїсь казки. Ну хіба бувають настільки ідеальні люди? Тільки от мене його краса більше відштовхує аніж притягує. І цей погляд.. холодний такий, хоча хлопець розтягнув уста в посмішці.  

- Уже і не знаю. - відповідає і обійми нарешті розмикаються. Хочу зробити крок назад, але не можу, тому що навколо занадто багато людей. 

Додавайте книгу в бібліотеку і не забувайте підписатися на автора. Це лише початок, любі мої)) Відчуваю, що історія буде ніжна, чуттєва і водночас динамічна.

Гарного усім настрою і багато хороших книг в бібліотеку!)))