Мої милі друзі, бажаю вам доброго вечора!

Чекаєте на прем`єру моєї книги "Навчи мене вірити"?

Анотація:

Цитата:

— Та ви, папараці, геть знахабніли! — не витримав чоловік. — В пошуках якихось скандальних новин, які самі й вигадуєте, без сорому влазите в чужі житті і руйнуєте долі! На кого ти працюєш? Хто прислав тебе?

— Божевільний? — вигукнула вона, ривком спробувавши вихопити фотоапарат, але бізнесмен не дозволив це зробити, хутковідвівши від неї руку й піднісши ту вгору й за свою спину. — Віддай камеру, недоумку!

— Язиката, по-перше, слідкуй за мовою, по-друге, я чекаю на відповіді! — геть обурився Макс. Таку журналюгу він зустрів уперше, щоб ще й привселюдно обзивала його. Тіна спостерігала за всім, як в театрі, а він просто втрачав себе від гніву.

— Чекай ще! Камеру, придурку, хутко! Я немаю жодного відношення до папараці! Якщо не віддаси, матимеш великі проблеми! — навіть пригрозила вона, чим зовсім спантеличила. Поглянув на неї уважніше. Мінімум макіяжу. Ледь підведені карі очі в обрамленні природно-густих вій дивилися люто, брови насуплені, маленький носик задертий вгору, соковиті вуста, нафарбовані лише блиском, напіввідкриті і готові сипати прокляття. Її обличчя здалося знайомим, але він уявити не міг, де бачив цю дівчину. Вона навряд могла потрапити на ті заходи, де бував Ларов. Кралі його оточення були моделями з ідеальними формами і накачаними ботоксом вустами. Вони б не з'явилися на вулицю без косметики і з волоссям, зібраним у хвостик, пластмасовою резинкою червоного кольору. А ось журналістка такою могла бути.

— Хто ти така? — спитав різко. — Які проблеми ти мені обіцяєш, дівчинко?

— Не твоя справа хто я! Сам хто такий?

— А то ти не впізнала...

— Вперше бачу твою фізіономію і щиро сподіваюся, що востаннє! Камеру! — палко вигукнула вона і навіть стрибнула, щоб дістати свій апарат, але Макс ухилився.

Друзі, книгу можна читати за посиланням - https://booknet.com/uk/book/navchi-mene-vriti-b293455

Підпишіться на оновлення автора, щоб не пропустити цікавого))))