Пропозиція до читачів. Цитати і фото.

Дорогі читачі, вітаю.

Далі працюю над зворушливою історією «Вогник для холодного» Попереду ще чимало поворотів. Приємних і не дуже пригод.

Як почне танути лід в серці Артура? З якими спокусами він зіткнеться в польській столиці? Чи візьме з цього урок? Як Оля далі шукатиме шлях до серця свого шефа? Чи допоможе в цьому його мама? Чи навпаки?

На чому Олю покатає Артур? А, що такого неочікуваного йому покаже Оля? З яким непростим вибором невдовзі зіткнеться дівчина? А до чого в цій історії собака? Про все це і багато іншого далі у книзі.

А поки що, запрошую в подорож до Варшави – величні хмарочоси, басейн і джакузі  на висоті 150 метрів… Гайда з нами!

Нижче пропоную вам фото з польської столиці і цитати з майбутніх розділів.

Маю пропозицію. Спробуйте відгадати, яке хобі у головного героя. Підказка – це пов’язано з сучасною технікою, висотою, краєвидами. Тому, хто перший вгадає , приз –  промокод на будь – яку мою книгу. Відповідь приймаю до 27.11.2020 , до 21:00 вечора.

  Цитати:

 ̶  Он, як? Я, виходить, недооцінив ту малу? То вона так сильно подобається тобі? — ця розповідь мами вразила мене. Знаю, що вона добре розуміється на людях і, коли так каже, значить, так воно і є, швидше за все. Ого... Невже це можливо? Не можу повірити, що є ще люди, настільки небайдужі до чужих бід. Вже звик, що всі думають лише про себе і про заробіток. А багатих взагалі не люблять, бо заздрять. Людям здається, що в нас не буває проблем, болю, сліз. Не життя, а суцільне свято.

одразу за цією фразою в нього полетів мій черевик. З розмаху влучив би просто йому в чоло, та він, спритна зараза, відхилився. Черевик попав в стіну, відбився, а тоді полетів в вазу, що стояла на столику неподалік з живими квітами. Ваза розбилася, вода потекла по столику, килимі. От прокляття, ще цього бракувало!

̶  Ей! Ти, чого!? Я ж, як друг тобі кажу, щоб ти не псував собі репутацію. Це ж не жарти! — заволав хлопець. — Ти мені мало голову не розбив! — кричить.

Накотилася хвиля пригнічення, роздратування. Почало гнітити почуття непотрібності, самотності. Все те, що я звик приглушувати в собі вже роками, чомусь, вибухнуло в той вечір зі страшною силою, проти якої я виявився зовсім слабкий.

  Я повернувся до компанії і почав пити все, що наливали. Невдовзі вже добряче захмелів.

****************************

Щиро запрошую до читання.

З любов’ю, Лана Іссан.