Коротше, я живий, пишу потроху Дивосвіт 2ч., мрію про мрії, океан надихає, бухло не заважає, бо нема. А ще сумую за рідними - така вона бурлацька доля)))
В рамках безстрокового марафону Тетяни Гищак прочитала твір «Твої зелені очі» авторки Dana N. Перш за все, хочу щиро перепросити у авторки за те, що затягнула з відгуком – на жаль, хвороба внесла свої корективи.
Мої дорогі мандрівники... Кажуть, що книга оживає лише тоді, коли чийсь погляд торкається її сторінок. Ваші коментарі, відгуки та вподобайки стали для мене тим самим магічним шепотом, що змушує тіні рухатися, а серця
Книгу «Синдром вдячності» повністю опубліковано! Це був важкий психологічний експеримент. Чи можна покохати свого ката? Де межа між вдячністю та безумством? Фінал уже на сайті, і він не залишить вас байдужими. Запрошую
Любі мої читачі! ♥️ Ви — моя головна мотивація, тому хочу зробити читання максимально зручним для вас.
Підкажіть, коли вам найзручніше читати нові розділи: Зранку (за кавою);
В обід (щоб відволіктися);
Ввечері (перед
Вітаю, мої солоденькі! До завершення книги залишилося трохи більше десяти розділів. А я, здається, починаю «закохуватися» в рудого Малькора)) Але йому не вдасться втекти від прописаного мною тексту. — Я
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиО, думаю, де пропав... Коли додому?
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати