Містична знахідка

Всім привіт!

Друзі,  хочу сьогодні поділитись своїми враженнями про одну із перлинок Букнет.  До цієї книги мене привела реклама порталу. Несподівано для себе   клікнула банер – і потонула у  вирі   неймовірної історії від Максима Власвіта,  в якій справжній мікс містики, жахів, фантастики  буквально захопив з перших рядків.

Здається, я починаю міняти свої уподобання, тому що жахи – це  надзвичайна рідкість  в моїй бібліотеці. Але…

 «Володар мертвих» - це книга, до речі, чималенька така книга, яка ще в процесі написання, з продуманим  до дрібниць сюжетом.

«Володар мертвих» - це  багата літературна мова.

«Володар мертвих» - це круговерть подій, які ти ніби переживаєш очима головного героя. Спочатку ти співчуваєш  маленькому хлопчику, адже кожний з нас боявся в дитинстві темряви, а потім проходиш  всі його метання, наче явища відбуваються з тобою.  

Отож,  запрошую до читання.

Ловіть  анотацію:

Дванадцятирічний Марко являється носієм неймовірного і небезпечного дару - вбивати та воскрешати людей однією лиш силою думки. Однак дар прокинеться в ньому лише тоді, коли він сам помре і воскресне... Про Марка відомо людям, котрі спроможні пробудити у ньому цей дар. Вони прагнуть віднайти Марка і використати його силу у власних цілях. Але хлопчика охороняють безсмертні гомункули - істоти, створені алхіміком та чорнокнижником Олдріхом, який чекав на появу Володаря Мертвих от уже майже сім століть... Бідолашний Марко, якого по ходу історії кидатиме у різні сторони, спробує пізнати найпотаємніші закутки буття. Він намагатиметься осягнути те, чим людський світ є насправді, намагатиметься зрозуміти сутність відношень добра і зла, і те, ким він є.

Уривочок:

"Щовечора, на фасаді будинку «Дому Легенд», відбувається піротехнічне шоу – з ударом годинника із металевого дракона вилітають іскри.
          – Дивись, Марко! – каже дідусь. – Зараз з драконової пащі піде вогонь!
          І враз – паща засвітилася і з неї поринуло яскраве світло. Марко знав, що то всього-на-всього феєрверки, але все одно було гарно. Іскри освітили екскурсантів і з передвечірньої синяви визирнули їхні радісні обличчя. Люди ахкали та охкали, фотографували, знімали на відео або просто спостерігали. Було цікаво дивитися на цю чудасію. Хоч це все було й штучно, та все одно відчувались якісь чари.
          Дідусь міцніше стиснув Маркову руку і, озираючись по сторонах чи ніде не їде авто, вони перейшли на інший бік вулиці. Коли Марко озирнувся, щоб поглянути, чи по дорозі ніхто не їде, то його погляд на декілька секунд зачепив одного чоловіка, що сидів у автомобілі, який був припаркований неподалік під будинком. Чоловік тримав у руках фотоапарат, і хоч його очі прикривали сонячні окуляри, але для хлопця здалося, що чоловік дивиться прямо на нього. Однак Марко не здивувався, це не привернуло його уваги, а тому він не придав цьому ніякого значення.
          Публіка туристів була у захваті від побабаченого. Салют закінчився і дракон із нестерпним скрипотом повернув голову вбік, а потім в гору і заревів. Туристи раділи та плескали у долоні від захоплення, а коли металевий дракон на фасаді почав рухати головою та блимати очима вони заголосили ще дужче. Ще більший захват, ще більше вражень. Та ось, дракон поповз зі стіни донизу і сповз на землю. Потім він рушив в сторону Марка та дідуся. Дідусь не міг повірити власним очам. Він сотні разів спостерігав це вечірнє видовище, але ніколи не бачив такого. Це було неможливо. Він знав, що змій фізично не в змозі такого робити ‒ всі частини його тіла були суцільно приєднані до тіла і були абсолютно нерухомими. Дракон може лише плюватись феєрверком. Проте металевий чорний змій повз прямо на них і дід відштовхнув онука в сторону, а тварюка вразила діда прямо в груди.
          Марко впав та боляче забив ліктя. А коли підвівся, то побачив, як дід незрушно лежить на бруківці".

І кілька цитат:

"Світ занадто складний, аби повністю його збагнути. І занадто простий, аби можна було у ньому розгледіти іще щось, окрім того, що ти сам бажаєш бачити".

"Для когось рай ‒ це квітучі сади, а для когось ‒ затхле болото. Не буває ані раю, ані пекла. Є лише люди зі своїми вадами та чеснотами й своїми власними усвідомленнями блага".

 "У світі так багато несправедливості. Іноді здається, що її взагалі не існує. А якщо й існує, то це лише пріоритет для обраних".

Гарного дня!