"Безіменні історії" - новела №10 "Шрами"

Що робити, коли знаходиш на своєму диктофоні інтерв'ю, яких не брала, а потім редактор за них ще й хвалить?

Про це у наступній з "Безіменних історій" - "Шрами"

 

Цитата:

- Третина нещасть – від вроди, а наступна третина від чого? – співачку перебив інший голос.

Я знову поперхнулася, бо голос був моїм.

- За ствердженням мами, від розуму. Бачили б ви, як вона забирала у мене книги в дитинстві. Як відмовляла здобувати вищу освіту. Як переконувала зайнятися діяльністю, для якої не потрібно багато думати. Я вирішила її наслідувати – теж присвятила себе опері. Принаймні, мій талант мама не вбивала. Вона казала, що талант – це єдине, що потрібно мати у житті. Самого таланту цілком достатньо.

 

"Шрами"

 

Запрошую!

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Марко Войт
12.11.2020, 23:06:29

Супер! Йду читати.

Показати 2 відповіді
Марко Войт
12.11.2020, 23:20:45

Віта Кухарук, ))) Чекатиму оновлень

Інші блоги
Твоє життя - тільки твій вибір
Вперше в мене такий ажіотаж над книгоюХочеш ти цього чи ні... що я сиджу, дивлюсь і думаю, чи то в мене галюцинації від температури, чи то її реально хтось читає))) Вперше моя книга набрала 1500 переглядів, причому за кілька
Істенність...
Щойно я завершила писати нову главу і на емоціях задумалася: а які саме фантазії я втілюю у своїй книзі? Що насправді я маю на увазі під цими словами? Кажучи про фантазії, я передусім маю на увазі втілення історій у життя.
Питаннячко:
Дивіться, я тут вирішила прийняти участь в конкурсі від Букнету, але помітила декілька пунктиків: Перше: " На момент завершення конкурсу за сторінкою автора стежать не менш ніж 150 активних читачів " Я правильно зрозуміла,
Фінал дилогії та вгадай назву новинки
Вітаю, любі читачі❤️ Магнітна історія кохання зведених добігла фіналу! Сьогодні роман ВЕКТОР ЇЇ ТЯЖІННЯ надійшов у продаж. Тож, хто любить читати завершені книги, ласкаво прошу до дилогії. Перша книга абсолютно
41 Розділ "Догмар Мораксус" вже на сайті. +візуал
Йти довелося аж на околицю міста. Свято не оминуло і цих місць, та люди тут були вже іншими. Менш щасливими. Менш усміхненими. Місцева «еліта» проводжала трійцю пильними поглядами. А згодом, оцінивши ситуацію, вирішила,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше