Я люблю свою роботу... Або робочі будні, як фон

Мені подобаються фільми про пожежників, моряків та інших нібито звичайних професій. Я вважаю, що подавати звичайні будні, як щось неймовірно цікаве та незвідане - перша майстерність автора. Хто повірить в незвідані світи, якщо вони подаються, як місце, для втечі, а не місце для життя?

А ще я заходжу, відверто кажучи, не в свій жанр любовних романів. В мене на них відраза з дитинства. Там надто простий сюжет. Він зустрів її. І певна річ вона йому сподобалась. Зітхання. Ахання. Посварились. Помирились. Хепіенд.

Але конкурс....

Від роботи дохнуть коні....

З першого погляду роман Кар`єристи може навіть комусь здатися нудним. Там в центрі уваги аналітичний відділ компанії, що супроводжує інші компанії в сфері продажів. Там не просто гроші, а великі гроші в кожному контракті, за математичну достовірність якого періодично ламатимуться списи у творі.

Герої працють в умовах гіперконкуренції. Коли, для просування по службовій сходинці, мало бути кращим. Треба бути кращим з кращих. І те не факт, що тебе помітять. А якщо і помітять, то не факт, що радий будеш.

Певна річ, великий, конкурентний колектив не любить особливих людей. В суспільстві взагалі краще часом не виділятись. А в конкурентному середовищі - це пряма дорога до інтриг. Хтось щось побачив. Щось зрозумів. Розказав.... і далі, пішло-поїхало.

Ще цікавіше стає, коли амбітний та раціональний чоловік зустрічає талановиту жінку. Вони рівні, але в різних категоріях... Здогадуєтсь, які це матиме наслідки?

Чоловік апріорі має бути першим, тому що він чоловік. Жінка апріорі має бути дурнішою від нього.

Та віднедавна щось пішло не так.... І шовінізм на роботі вартий окремої теми.

Що ти зробиш, щоб бути першим?

Моя історія все ж більше про амбіції...

В самому бажанні бути першим, немає нічого поганого. Я б тут би не сиділа, і не писала б блог, коли не вважала, що моя історія чогось та варта, навіть в умовах конкуренції конкурсу, для прикладу.

Амбіції часто нами керують. Хтось хоче найкращу дівчину. Хтось машину. А хтось хоче визнання його праці.... і то практично кожен із нас.

Та в умовах офісного планктону - там всі статисти. І для того, щоб довести, що ти - кращий варто довести, що хтось гірший. А вже ти, на його фоні, так і бути, найкращий.

 Наслідки не прораховує ніхто...

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Візуальна частина новели "Крик у пустелі" (ч.3)
Ще трохи візуалізації життя акторів та співробітників кіностудії Mfoster.inc — перші два зображення — кадри знімального процесу вестерну "Крик у пустелі", а третє зображення демонструє нам трохи компрометуючі кадри,
Колібрі чи Пантера?
Колібрі чи Пантера? У кожної історії є своя героїня. Та не кожна героїня має одразу два прізвиська. Колібрі — маленька, швидка, на перший погляд тендітна пташка. Пантера — сильна, небезпечна хижачка, з якою краще
Перше знайомство зі студією «mfoster.inc» (уривок)
Знайомство Лілі зі студією «Mfoster.inc» почалося з екстравагантної сцени, яка розгорнулася перед її очима тієї самої миті, коли вона переступила поріг їхнього офісу. Прямо коридором першого поверху, важко гупаючи армійськими
Нова книга + візуалізація
Новий роман романтично-містичного циклу . Що станеться, коли безмежне кохання зіштовхнеться із підступною зрадою? A ілюзії стануть єдиним способом уціліти? Запрошую вас у мандрівку Україною початку XIX століття.
Збій сценарію (оновлення Порталу)
Оновлення «Порталу у Гріх» продемонструє нам зовсім іншу сторону цього великого світу. Це Мія жила у комфортній бульбашці, де всі навколишні чоловіки – герої книг, ну, точніше, їх двійники зовнішньо і за поведінкою,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше