Від зброї помирає менше людей, ніж від ідеї...
- Майоре, а багато залишилося у світі зображень Чорного Бога?
- Дуже багато. У кожного в руках табельна зброя та влада. Приєднуйся до нас і ми відновимо громаду в іншому глухому селі. Ми ж в Україні! Тут все у тіні! Гроші та послідовники залишилися! Значить, нічого не втрачено. Ідея не помирає зі смертю її носіїв. Ніколи не помирає, доки її пам'ятає хоч хтось...
Вітаю Вас, шановні автори! Турбую акул пера та китів клавіатури я не дуже часто, але завжди по-суті. Нині опублікував останній розділ з четвертої частини "Громади". Це мій другий роман. Я довго його планував, шість разів переписував, витратив майже два роки на нього, тому вельми вдячний читачам, які наважилися його читати. Суть цього роману напряму була пов'язана з посттравматичним синдромом. Я сам довгий час не міг з ним змиритися і маю багатьох знайомих, яких він жене знову у бій. Однак мова у цьому блозі не про те. А про найбільше зло, з яким може зустрітися цивілізація. Якщо ви уважно слідкуєте за розвитком сюжету, тоді звернули увагу на те, що навіть зі зникненням антигероїв, боротьба між добром і злом не припиняється. Чому? Ми звикли до простих сюжетів, де смерть вбивці чи вбивць само по собі є фіналом, однак я вирішив себе на цій площині не заковувати. Я поставив головного героя перед найстрашнішим злом у світі - деструктивною і параноїдальною ідеєю. Її перемогти не так легко, як тих, хто її носить. Вона гірше автомата, оскільки автомат можна відібрати, а вона наче шкідлива речевина у складі краски для волосся - пройде через черепну коробку й отруїть кору головного мозку. У боротьбі з ідеєю дуже важливо нею не захопитися, бо ж у сучасному світі від зброї помирає значно менше людей, ніж від ідеї... Та що я Вам сеанси влаштовую - будуть ще 5 і 6 частини. Історія лейтенанта Мельника триває. Не страшно? Тоді читайте!
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти++
Цікавий епізод для Букнету. Прочитаю, коли допишете (такі теми треба брати цілком, імхо).
Найбільша загроза для цивілізації? Подивимось...
КТГорошко, Дякую! Чомусь тягне мене до складних речей у письмі, а простенькі романи про любов і секс при мінімальних проявах любові напишуть і без мене))) Важливі речі - вони такі важливі!!!
Це дуже захоплююча історія, тому навіть трохи заздрю тим читачам, хто тільки збирається почати читання))
Мар'яна Доля, У мене таке враження, коли читаю і сподобався сюжет. Хочеться стерти пам'ять і ще разочок відреагувати)) Дякую Вам!!!
Вітаю із закінченням частини та чекаємо на наступні!
vitaly.dulenko, Дякую! Вони вже написані! Просто публікуватимуться почергово...
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати