Чому я особливий автор

«Добра душа» Сергій Волошин передав мені роль жертви у флешмобі «Чому я особливий автор». Не впевнена, що така жертва влавштує хоч якогось дрібного духа, але роль незвична, то ж спробую. На крайній випадок мурахи зїдять - що теж корисно для природи:)

 Почитала перелік досягнень попередніх учасників і зрозуміла, що мої досягнення, то така собі зграйка дрібних комашок в компанії з цвіркуном, що іноді подає голос з  «грець його зна якої шпарини». Тобто творчість моя на любителя, бо роздивлятись уважно цих представників живого світу мало хто полюбляє, а якщо вони активні, то ще й прибити стараються, аби не відволікала від серйозних справ. І то цілком логічно, бо мало кому цікаво, які там за крильця у золотоочки, коли поряд павич гуляє.

Але раптом хтось не лякається такої комахоподібної компанії, можу сказати наступне.

1. Під моїми творами коментарів не багато, але іноді вони просто чудові. З розгорнутим аналізом твору, цитатами та доречними зауваженнями. Мабуть до мене заходять в більшості добрі і уважні читачі.
2. Полюбляю логічність сюжету, образність і максимальну достовірність. Наскільки то притаманне моїм творам, те ще питання, та я стараюся. Іноді щоправда такі вподобання заважають мені насолоджуватись творами інших авторів, де «роялі в кущах» погано замасковані. Мій внутрішній критик наполегливо вимагає чи то пояснення буяння кушів серед якоїсь сахари, чи то обґрунтування, як той «рояль» може грати під триденною зливою. Отож доводиться бити того критика по рукам та ганяти від клавіатури віником, бо після кількох відповідей авторів "то спрощено, аби читач зрозумів" таки попетрала, що мої зауваженні мало кому потрібні.
3. Полюбляю гумор, щоправда іноді він в моїх творах самовільно трансформується у сатиру чи іронію.
4. Іноді мої твори виграють щось скромненьке, як от розповідь  «Дзеркало».
5. Судячи з коментарів читачів, деякі мої книги досить оптимістичні і підіймають настрій. Щиро сподіваюсь що то так.
6. Твір «Донька Азраі» було перекладено польським письменником Jacek Izworski на польську мову, про що мені повідомили вже на завершальній стадії. Зараз він працює над перекладом другої частини, яку мені довелось заради нього перекласти на російську мову, бо пан поляк українською не володіє. Скажу вам читати власний твір нехай і близькою, але мовою, яку не вчив, то досить весело.
7. Я сама малюю більшість обкладинок до своїх творів. Іноді з роботи аквареллю власне і вимальовується «душа» твору, як було, наприклад, з «Бурштиновою ящіркою».

Мабуть це весь мій скромний набір особливостей.

Естафету передаю Шаргай Наталії, книги якої наповнені іронічним гумором та напрочуд цікавими фразеологізмами та Witold Pajgert, Sonia Pajgert, які яскраву містику майстерно загортають у  іскристий гумор.

Фото  "страшного хижака" - Золотоочки:)