Несподівано отримав естафету від драконоборця Рената Річі, тож усім доброго часу доби.
Колись, бувши вчительською дитиною, ненавидів читання, а писання в кубі. А тоді в голову вдарили гормони і замість смикати дівчаток за кіски, знайшов книга Берроуза "Тарзан". Того дня я втаковися спати лише коли побачив надпис "Зміст" на останніх сторніках. Відтоді читав періодами, як запійний алкоголік у повний місяць: то нічого, то все і одразу.
Графоманські здібності проявились набагато пізніше. Якось я працював в Дубаях кілька років під керівництвом ну дуже всратого чоловічка з Нідерландів.Ми зненавиділи одне одного буквально з перших годин знайомства. Якось ледь не побились за дівчат, котрих він хотів зняти в барі, бо цьому індивіду здалось, що він може повчати мене навіть в неробочий час. Щоб утриматись на роботі (зарплатня була достойна, гарний запобіжник та цілі зуби у кожного з нас) ручка сама опинилась в руках і розпочав курс лікувальної терапії, записуючи в робочий записник свої лайливі думки. Отак поволі все й пішло. Ще була "Я, Побєда та Берлін" - дуже мене вже надихнув цей твір.
Писав багато в стіл, а от після Майдану поступово прийшло розуміння, що книжковий фронт не менш важливий, ніж гроші та ліки, які передавав знайомим волонтерам. Це зернятко проростало кілька років, а тоді прийшла гра "Відьмак 3 - Дикий гін" і прочитання всього Сапковського, Герберта та Мартінса(частково). Мій черговий читальний запій запнувся, коли схотілось почитати фенетезі світового рівня, але щоб там було щось рідненьке. Я саме калякав фанфік і у мене, наче лампочка загорілась. За кілька місяців написав Нові Міфи.
І так у мене був рукопис, а шо зним робити було - ХЗ. Погуглив трохи видавництв, стало шкода часу та нервів. А тоді нагуглив Букнет - підкупила українська екосистема, котрої не було на інших платформах.
Ну то все лірика, а чому я особливий - думав, що єдина отака геніальна квіточка. На Букнеті побачив цілу галявину чудернацьких квітів - конкуренція, то двигун в майбутнє.
Не думаю, що я особливий, а от коли отримаю Букера, тоді нап'ємось))) і поговоримо про ці речі знову)))
Естафету хочу передати мадам Яні Войвич (у неї ну дуже інтимні вірші) та Олена Скуловатова( цікаві оповідки)
14 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУ вас чудове почуття гумору.
Андрій Головко, Дякую, тільки з бану
Здається наступного року має вийти екранізація книги "Я, Побєда та Берлін".
Заздрю вашому книжковому алкоголізму. )
Цікавенько)))
Отак воно зазвичай і буває: стається щось прикре в житті, і штовхає тебе на тернисту стезю письменства! ))
Таргітая Зоряна, Х)) Можливо я б розпочав і без того фраєра, але ентропія за його участі мала вивільнитись у якийсь спосіб)))
Які незвичайні обставини спонукали почати писати! В тому 1-му творі із заклятим ворогом напевне сталося щось страшенно погане?))
Сумно, що на разі українська література менш розвинена у попівнянні з російською. Але може з часом ситуація зміниться на краще...
Moonraise Darkness, Борімося, та й поборемо!
Ні, перший твір - романтично-еротично-психоделічні пригоди)) Роудсторі
Дуже цікаво було почитати Вашу історію. Те, що Ви вмієте правильно спрямовувати емоції, то, вважаю, і є Вашою особливістю. І про книжковий фронт Ви маєте рацію! Книга Кузьми "Я, Побєда і Берлін" мені також припала до душі... Натхнення Вам нестримного на нові звершення.
IvasykAnatol, Не знаю. Мабуть, буває. За бажанням можна створити все, що завгодно... Спробуйте, я залюбки почитаю!
Оууу... за вірші - дякую! Що всередині томлю, те у рядки свої зливаю.
А твоя історія справді цікава! Навіть є дещо спільне, але про це вже згодом... Що ж, є деяка заслуга того чоловічка, якби він тебе так не всердив, не знати, коли б ми читали твої шедеври. Все в житті нам дається не спроста. Кожна обставина або зупиняє на місці, або дає копняка під зад, щоб рухатись далі.
Яна Войвич, ))
Привіт. Дійсно, було цікаво прочитати цю історію. Дякую за запрошення на обмивання Букера. )
Лена Муррр, Звертайтесь
Цікава розповідь)) Ловимо на слові - як отримаєте Букера, то доведеться виставлятися на всю компанію))
Мар'яна Доля, Я за любий кіпіш, окрім голодовки. Звісно, мене може випередити хтось із цього прайду))) я підморгнув!
Цікава розповідь, файно, що поділились) Удачі Вам!
Лександра Славичч, Навзаєм
Наче почула все наживо. Було цікаво прочитати. Дякую за лаконічність та відвертість)
IvasykAnatol, Героям слава!)
Дякую за відвертість) мені сподобалася ваша розповідь (і вразила трохи) бажаю вам успіху в цій справі))
Колібрі, ))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати