Трохи цікавинок про "Тисячу років..."

Мабуть, ті автори, хто спробував хоча б раз написати книгу на основі реальних історичних подій, зі мною погодяться - таке дійство часто перетворюється на роботу свого роду детектива. Особливо ж, якщо події, котрі ти змальовуєш у книзі, трапилися досить давно. Спершу читаєш різні джерела і збираєш по крупинці різноманітну інформацію. Потім пробуєш "зліпити" її в єдине ціле. Найчастіше це не вдається, бо різні автори і дослідники трактують одні й ті ж самі події по-своєму. Тоді починаєш вмикати дедукцію і уявляти - а якби все було б отак, то... А коли б інакше, то чи вийшло б це і це?

У твоїх блокнотах з'являються таємничі схеми і шифровки, достойні славетного Шерлока Холмса. Ти ходиш і дістаєш знайомих запитаннями, що вони думають про ту чи іншу історичну подію. І коли вже люди починають обходити тебе десятою дорогою, аби тільки не слухати твою чергову версію "повісті минулих літ", ти раптом кричиш: "Еврика!" І все в твоїй голові вишиковується в одну струнку теорію.

Швиденько сідаєш писати книгу. Пишеш, пишеш, і здається, що все було саме так, як ти придумав. Здається не тільки тобі - читачам також. Правда, вже потім, після написання книги, ти зізнаєшся, де щось прикрасив, а щось "приховав". Якомусь персонажу змінив долю. Заради цікавого повороту сюжету додав щедрою рукою щось від себе. Отак і народжуються історичні романи, відмінність яких від наукових монографій - це політ фантазії автора.

Тому хочу поділитися кількома невеликими секретами з історії написання моєї дилогії "Тисячу років тому".

1) Коли народився Ярослав Мудрий? Різні вчені називають різні дати. Відштовхуються від того, що літопис пише, що помер він у 1054 році на 75-му році життя, тобто в такому разі народився приблизно 980 року, а в рік хрещення Русі йому було вісім років, як і в моїй книзі. а одружився він з вісімнадцятирічною Інгігердою у 1019 році, коли йому було 39 років.

2 ) Яка була справжня доля Анни і Предслави? Обидві жінки справді були взяті в полон польським князем Болеславом Хоробрим, і Предслава дійсно була його наложницею. Про долю Анни нічого не відомо, ясно лише, що вона померла до 1019 року, інакше Ярослава б удруге не повінчали. А Предслава насправді жила досить благополучно, народила Болеславу двох доньок, обидві вийшли заміж за високопоставлених вельмож. Хоча Предслава все-таки померла при пологах, але то було значно пізніше, ніж у моїй книзі. Так само набагато пізніше повернулися до Києва сестри Ярослава, що були в полоні. Вони провели в Польщі близько двадцяти років! Насправді їх ніхто й не збирався викупляти, певно, в усіх братів були свої проблеми. Наймолодша сестра Марія Добронега, взята в полон, коли їй було вісім років, вийшла заміж у двадцять "з хвостиком" і дійсно стала польською королевою. Тільки тоді її родички повернулися на батьківщину.

3) Чи жили Ярослав з Інгігердою у Києві? Насправді ще якийсь час після того, як став великим князем і вдруге одружився, Ярослав продовжував жити в Новгороді. Я так думаю, чисто психологічно, з Києвом його пов'язували не дуже приємні спогади. Хоча через деякий час він усе-таки перебрався до Києва на ПМЖ)) Я ж для зручності оповіді допустила, що вони з самого початку мешкали в Києві. Просто через те, щоб потім відбулися деякі події, які призведуть до одруження Ясена ( ні, я обійдуся без спойлерів, просто ви ж із анотації вже знаєте, що в нього буде ще один син, окрім Арсена). Доля Арсена складеться досить несподівано, але він буде потрібен мені саме для пояснення того, чому літописці створили нові версії життя князя і його оточення.

4) Ну і найсакраментальніше питання - хто вбив Бориса і Гліба? Наразі більшість дослідників схиляються до думки, що все-таки прямо чи опосередковано до цього був причетний Ярослав. Бо літописці самі заплуталися у власному викладі подій, певно, з логікою у них було не дуже. Не було ще такого предмета в монастирських школах. А от скандинавські саги, як незалежні експерти-спостерігачі, подавали більш правдоподібну версію, хоча їм теж не завжди можна було вірити. Бо тоді ще не було інтернету і скрінів не можна було зробити, а коли новини передавалися з уст в уста, що виходило? Як у народній приказці, "не дочує - так добреше" ( прошу вибачити за просторіччя).

5) Ну і на закуску -  трохи "новин для жовтої преси"   - чи всі Ярославові діти, пройшовши ДНК експертизу, були б  визнані йому  рідними? Деякі російські вчені стверджують, що прихистивши втікача - норвежського короля Олафа при своєму дворі, він зробив дуже велику помилку... Але про те я поки теж промовчу...

Одним словом,  попереду ще багато справді детективних моментів, які тільки належить розкрити. Добре знайомі з першої книги герої опиняться в найнесподіваніших місцях; пересікатимуться долі різних, як відомих історичних осіб, так і вигаданих мною персонажів. Для мене від читачів цього твору є найкращим компліментом, коли вони пишуть, що вірять -  саме так і було. Скажу по секрету - я теж у це вірю))

Отож, без зайвих реверансів, запрошую всіх до читання: першої книги "Тисячу років тому"

та її продовження "Тисячу років тому. Лицар та королева"!

У мене є мрія - що якось, коли наша країна буде заможною і процвітаючою, за  моєю книгою знімуть фільм чи серіал. А поки що можна бачити все, що відбувається, у своїй уяві))

Отже, вмикаємо "машину часу" і поїхали в минуле! 

P.S. Додаю оновлений графік викладки моїх книг. Тепер кожна виходитиме тричі на тиждень!  "Лицар та королева" - у понеділок, четвер та суботу, "Альтер его" - в вівторок, суботу та неділю, "Під знаком меча і корони" - в середу, п'ятницю та неділю. Приємного вам читання!