Дуат: Рай чи все-таки Пекло? ?

Культура єгиптян неподільно пов'язана із вірою в потойбічне життя. Культ смерті займав левову частину вірувань, а давні єгиптяни, без перебільшення, готувався до смерті ще за життя!

Усім відома Книга мертвих — тут розміщені гімни богам та прокляття. «Глави про вихід до світла дня» — це туристичний путівник по Потойбіччю. Якщо вам лячно було читати Божественну комедію, то спробуйте погортати Глави (єгпт. Ер ну перет ем херу)).

Найдавнішим джерелом заупокійної літератури — є "Тексти Пірамід". Та вони своєю чергою «…цілком імовірно, є копіями дуже давнього джерела, що стало основою всіх подальших релігійних творів». Отож першоджерело ритуальних текстів лишається таємницею.

Після смерті набожного єгиптянина чекала подорож крізь Дуат. Загробний світ, а радше цілий потойбічний Всесвіт.

Спершу Дуат був серед зірок, саме туди відправлялися душі мертвих — ба.

В Дуат жили ка, тобто подвійники живих людей. Після смерті частини душі об'єднувалися і людина відправлялася на суд.

Дуат поділений на області — години, відповідно до подорожі Сонця по Підземній річці.

Володар Дуат спочатку Творіння був Анапа — Анубіс. Бог з головою шакала (хоча скоріше — то все ж голова собаки). Він судив та вирішував долю душі.

Дуат містив, як уявлення про Рай — місце, де жили боги та куди могли потрапити праведники, так і про Пекло. Зокрема, в Дуат жили монстри та демони. Окрім того, там жив ворог Ра, втілення Хаосу. А чудовисько Амміт жерла серця грішників.

Кожною областю Дуат повеліває божество, хоча теоретично Осіріс — цар всього Потойбіччя, він так само має власний регіон, саме туди мріють потрапити душі померлих. В Дуат знаходиться й зал Двох істин, де проходить сам суд. Осіріс — верховний суддя, а 42 боги наче суд присяжних — виправдовували чи звинувачували душу. Існували спеціальні ритуальні закляття та молитви для того, щоб пройти Останній суд та потрапити у Рай. Для цього в нагоді стане «Книга Мертвих».