Я йшла вулицею й усміхалася.
Я йду вулицею й усміхаюся.
Вітаю всіх! Мене уже кілька місяців мучить запитання: як краще писати, в минулому часі чи теперішньому?
Оскільки я не знайшла нічого путнього в мережі та наших блогах, то вирішила запитати у тих, хто часто читає.
Мені, наприклад, немає різниці, в якому часі написаний текст, головне, щоб було цікаво. Звісно, коли одне речення в книзі в теперішньому часі, а інше в минулому, це трішки відволікає.
Допоможіть, як краще писати? Як зручніше та цікавіше вам читати?
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиКниги зазвичай пишуться в минулому. Така традиція. Теперішній використовується як художній прийом.
Сценарії - завжди в теперішньому.
Наталія Девятко (Natalia Devyatko), Та то в мені шкідливий перфекціоніст живе, мучить мене час від часу)
Пишіть, як того вимагає ваша історія. Все залежить від подачі слова та майстерності автора. В минулому часі краще, як на мене.
Інна Камікадз, Дякую за відповідь!
Я часто чую, що писати в теперішньому часі - це не дуже професійно. І можу з цим погодитися. Якесь оповідання, нарис, замальовка цілком може бути написана в теперішньому часі, а от більший твір - роман, повість - краще все-таки в минулому. І, звичайно, не варто перескакувати з одного часу в інший в одному й тому ж творі.
Оксана Кириченко (Aillin Ai), Так, ти права, іноді вибирають за нас))
Взагалі обидва варіанти гарні, якщо автор вміє писати, і обидва погані, якщо автор - кепський оповідач) Минулий час дає більше простору, теперішній - гарний варіант, коли оповідь дуже динамічна і справді насичена. Кажуть, головне, щоб вся книга в одному часі, але насправді найвищий пілотаж - уміле комбінування часів. Найяскравіший приклад, який читала - "Дама в автомобілі в окулярах і з рушницею" Себастьяна Жапрізо. Там героїня починає розповідь у теперішньому часі, а тоді відволікається на події, що відбувалися з нею до цього моменту, і переходить на минулий.
Написати так і при цьому заінтригували, та не заплутати читача - це справжня майстерність.
Устина Цаль, Так, погоджуюсь з Вами. В такій справі потрібна майстерність. Дякую за відповідь!
Доброго дня. Я не експерт, та можу сказати, що більшість книг написана у минулому часі, але є багато прикладів, коли цікава історія викладається у теперішньому, навіть у класиків (Вольтер переважно писав простими реченнями у теп.часі))) Мені здається у кожного методу є свої плюси. Коли пишеш у минулому, то ніби переповідаєш те, що вже здійснилося, можна додати якісь висновки, ставлення до результату дій. Коли історія у теперігшньому часі, то читач ніби присутній при розгортанні дії. Одже, як вам подобається, так і пишіть. Головне витримувати цей час протягом всього твору і не робити необгрунтованих стрибків з одного часу на інший. Сама зараз пишу історію у теперішньому часі, для мене це незвично, тому постійно контролюю себе, щоб не зіскочити)))
Бажаю надхнення і успіхів!
Надія Голубицька, Дякую за відповідь! Буду пробувати писати і так, і так. Але не в одній книзі, звісно))) Вам також натхнення та успіхів!)
Час має бути однаковим протягом усієї розповіді. Мене особисто дратує, коли автор настільки неуважний, що не помічає цього. Такий прийом можна використати, скажімо, у випадку, коли оповідь йдеться у минулому (флешбеки) і паралельно у теперішньому. Однак я б не радила (моя суб'єктивна думка).
Особисто я віддаю перевагу творам, написаним у минулому часі і сама так пишу. Мені легше, я ніби бачу чітко картинку, коли читаю. В теперішньому - не можу зосередитись, таке враження, ніби зміст вислизає.
Тільки вам вирішувати, як краще, як текст "йде", так і пишіть.
Ліна Алекс, Дякую за відповідь!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати