Псевдомнім) Флешмоб

Привіт, мої хороші)))

Сьогодні мені передали естафету у флешмобі,  де потрібно розповісти про свій псевдонім))

Дякую тобі Rina Rash, дуже неочікувано))

Естафету передаю Кетрін Вайт  та Ерін Кас

Багато з вас цікавилося чому він саме такий, і навіть мої близькі не розуміли навіщо я взагалі його брала)) Судячи з усього прийшов час розповісти.

Отже:

Стефанія – тому, що мені дуже подобається ім’я Стефан)) Якимось чином воно асоціюється у мене з добром та відданістю)) Плюс, я дуже любила Стефана зі Щоденників Вампіра, мені подобалося те, як він боровся зі своєю темною стороною і намагався побороти усі слабкості) Та й взагалі, якби я захотіла змінити ім’я, або обрати його сама собі, то це було б саме Стефанія, або як вже називають мене близькі - Стеф))

Лін – це не прізвище, як таке. Загалом, це китайське ім’я арабського походження. Значень має багато, принаймні так стверджує гугл, але основні з них, це «лісова», «прекрасна», «ніжна», «м’яка», і «прекрасний нефрит».  Дуже багато є варіацій цього імені, і Лам, і Лім, і Лінь)) Ще кажуть, що люди з ім’ям Лін приховують свій емоційний стан, і в якомусь сенсі саме це приховування є частинкою мене. Я не знаю, чи хтось з моїх читачів це помітив, але насправді я досить закрита людина, якій важко показати свої емоції. Звісно, коли я вже знайома з людиною, і довіряю їй, то мені стає значно простіше.

Чому ж  я обрала взагалі псевдонім? Не знаю. На той момент, коли все це відбувалося, коли я зареєструвалася на Букнет, мені хотілося чогось іншого, хотілося інкогніто, тому що я дуже не люблю, коли лізуть мені в душу)) Звісно, зараз моя таємниця вже нею не є, але, більшість з моїх знайомих не знають чим я займаюся, і не дізнаються))) Напевно тому, що це моє і тільки моє)) Знаєте, як щось надважливе, те чим ти не можеш ділитися з людьми просто так)))

Тим паче, що у мене є своя родина на Букнет, з якою я можу поділитися усім, і знати, що мене завжди підтримають. Тому що від вас я отримаю завжди такий заряд позитиву, що одразу хочеться сідати й писати щось, аби потішити вас)) Ви моє натхнення, мої чудесні читачі, мої друзі, мій стимул))) Без читача немає автора, і без вас не було б мене))

Користуючись нагодою, нагадую, що у нас з вами в процесі дві чудесні історії, абсолютно різні не тільки за жанром, а й самою складовою)))

Дике Марево

Емоційна, сповнена пригод та небезпек,  історія, приправлена трішки гумором, та відбір, тільки не наречених, ні-і-і))

Ви ж мене знаєте))) У нас відбір жертви, яка повинна буде померти. Не дуже позитивно, так?

Звісно, враховуючи, що головна героїня – потраплянка)

Дорожче снів

Герой, якому простіше здатися, ніж опиратися…

Історія буде зовсім не такою, якою ви очікуєте її побачити.

Вона тільки починається.

І вона затягує у свій вир емоцій.

Як завжди, буде складно, емоційно та гаряче))