Добрий вечір усім!

Як у Вас справи? В мене, наприклад, навчальний рік тільки розпочався, а битися головою об стіну хочеться вже ;) Так-от, перейду ближче до теми. Задали нам розписати напрями і стилі, які були поширені в українській літературі. Чесно кажучи, я, як і будь-хто, звичайно, вивчала про бароко, класицизм чи романтизм ( і т. д.), та розписати основні риси і їхню послідовність (так би мовити, впорядкувати їх) виявилося не так вже й легко. Мені знадобилося декілька годин, аби нарешті відібрати найголовніше й дати лад цій справі, і я подумала, що така тема може бути цікавою для когось, або ж, навіть, досить корисною якщо не для написання власного твору, то для загального розвитку і збагачення своїх знань. Тому перейду до діла!

Літературні напрямки і стилі в українській літературі ХІ-ХХІ ст.

1. Монументалізм (ХІ ст.)

Творам в цьому напрямку властива певна стилістична "монументальність", обмеженість на вживання прикрас і скупчення уваги на змісті. Основною метою було зафіксувати історію, тому побачити в творах такого напряму якісь супер-пупер складні композиції чи заплутані синтаксичні будови тексту не вийде.

Головні риси монументалізму:

- проста композиція творів;

- синтаксична простота: короткі речення, які уривчасто йдуть один за одним, часто повторюючи попереднє;

- використання невеликої кількості стилістичних прикрас (паралелізм, алітерація, виразні порівняння і нечисленні епітети);

Яскраві приклади монументалізму: "Печерський патерик", "Слово про закон і благодать".

2. Орнаменталізм (ХІІ-ХІІІ ст.)

Прийшов на зміну монументалізму. Будова творів ускладнюється, з'являється більше стилістичних прикрас.

Головні риси орнаменталізму:

- мозаїчність композиції, багатотематичні твори, екскурси в минуле, ліричні відступи;

- складна, заплутана синтаксична побудова тексту;

- порівняння стають поширенішими й набувають символічного значення, типовими стають гіперболи, з'являються фольклорні постійні епітети. 

- якщо в монументалізмі була поширена ідеологія християнського оптимізму, то в орнаменталізмові їй на зміну приходить песимізм;

Яскраві приклади орнаменталізму: "Слово про похід Ігорів", Києво-Печерський патерик, Галицько-Волинський літопис і т. д.

3. Бароко (ХVI-XVIII ст.)

Є синтезом Відродження (Ренесансу) і Середньовіччя (Готики). Література цього періоду звертається до змісту й форми готичного мистецтва, з іншого - вбирає ренесансні культурні відкриття.

Головні риси бароко:

- текстам властиві пишномовність, урочистість, примхливість, тому що вони наповнені гіперболами, антитезами, алегоріями;

- Бог постає як вершина досконалості;

- динамічна література, якій притамана напруженість і трагічне світосприйняття;

- гармонійне поєднанння трагічного з комічним, жахливого з кумедним;

Приклади: твори Григорія Сковороди "Бджола та Шершень", "Всякому місту звичай і права...", "De libertate" і його афоризми.

4. Класицизм (ХVII- XVIII ст.)

Розвивався паралельно з бароко, але в українській літературі не виявився повною мірою. Наприкінці ХVІІІ - на початку ХІХ ст. риси цього напрямку з'являються і в українській літературі. 

Головні риси класицизму:

- звернення до античних тем і сюжетів;

- панування розуму над почуттями;

- чіткий поділ на високі, середні, низькі жанри;

- статичність образів (розкриття лише однієї риси характеру героя);

- культ розуму, сувора нормативність;

Приклади: "Енеїда" І. Котляревського, "Пісні Гераська" П. Гукала-Артемовського, оповідання Г. Квітки-Основ'яненка.

5. Сентименталізм (поч. ХІХ ст.)

Цей напрям сприяв психологізації літератури і зосередив особливу увагу на почуттях.

Головні риси сентименталізму:

- висока емоційність;

- відтворення мальовничих сільських пейзажів або ж художні описи передмість;

- розробка переважно епічних форм;

- використання пестливих форм для наголошення на почуттях;

- позитивні герої - ідеалізовані представники середніх і нижчих верств суспільства;

Приклади: "Маруся" Г. Квітки-Основ'яненка, частково "Наталка-Полтавка" І. Котляревського.

6. Романтизм (І пол. ХІХ ст.)

Цей напрям вперше вивільнив людину з-під релігійного пресингу. Герої постають яскравими особистостями, здатними на високі почуття, громадянську свідомість, жертовність.

Головні риси романтизму:

- формула: нетиповий герой у нетиповій ситуації;

- ліричні та ліро-епічні форми;

- особлива увага до національних особливостей;

- ідеал свободи особистості;

- ідеалізм у філософії;

Приклади: рання творчість Т. Шевченка, "Чорна рада" П. Куліша та ін.

7. Реалізм (ІІ пол. ХІХ ст.)

Виявився особливо поширеним в українській літературі. Тривав понад півстоліття, й досі час від часу проявляється окремим художніми текстами. 

Головні риси реалізму:

- формула: типовий герой у типовій ситуації;

- раціоналізм;

- правдивість деталей, 

- вільна побудова творів;

- перевага епічних жанрів;

- проблематика, що розкриває загальнолюдські цінності;

Приклади: "Кайдашева сім'я" І. Нечуй-Левицького.

На сьогодні все!

 Літературу модернізму і постмодернізму ми розглянемо наступного разу, так як там дуже багато різних течій. Сподіваюся, Вам було цікаво. До зустрічі!