А що їли в сиву давнину?
Саме таким питанням я задавалась, пишучи деякі сцени до свого історичного фентезі "Вибір чаклуна". Адже багатьох продуктів, звичних для нас зараз, тоді не було і впомині. Усе натурального виробництва, власного вирощення. Торговці, звісно, привозили щось екзотичне, та брали за це дорого. Та й, здається мені, колись люди були менш вибагливі до їжі, бо, щоб приготувати її порібно було докласти набагато більше зусиль, ніж привикли ми.
Розповідаю я це все, бо отримала від Маряни Долі естафету кулінарного флеш-мобу. Його мета - опублікувати в блозі одну сцену зі своєї книги, яка пов'язана з їжею: це може бути бенкет, просто сніданок вдома, приготування їжі і т.д.
Пропоную разом з моїми героями зазирнути одним оком до скіфів з дипломатичною місією.
Вони розсілися всередині найбільшого шатра. Трава була повністю витоптана, а земля застелена товстим килимом, на якому лежало безліч різноманітних подушок. Саме на них велів присісти скіфський цар. Разом з архонтом в шатер зайшли лише Дерія та Менелаос. Воїнів же цар велів залишити при вході. Даміанос віддав дівчині торбину з усім необхідним для ведення записів, і вона намагалась розміститись якнайзручніше.
Лік опустився на низьке крісло. Обабіч нього стояв чоловік зі списом в руках, одягнутий в шкіряні обладунки з металевими заклепками.
– Це Палар. Мій брат, моя опора та людина якій я цілковито довіряю. Та ви уже знайомі з ним.
Даміанос справді впізнав у воїні людину, яка запрошувала його на землі скіфів.
– Що ж, – почав Лік, вмощуючись зручніше на подушках, – я не буду починати нашу розмову з погроз, бо хочу добровільної співпраці, що принесе щедрі плоди обом нашим державам. Однак знайте, що моє військо нараховує уже багато сотень чоловік, і ми не прощаємо невірності та лицемірства.
На думку Менелаоса це була пряма погроза. Якщо Даміаносу не вдасться договоритись, воїнам Тіри доведеться захищатись від армії скіфів.
– Що саме ви пропонуєте? – вирішив уточнити архонт, спостерігаючи за слугою, що розставляв різноманітні закуски на низькому столику. Тут був сир різних видів та в’ялене м’ясо, нарізане тонкими смужками. Ще один слуга розливав з амфори вино та розбавляв його з водою. Своєрідна турбота про гостей, адже скіфи славились тим, що любили пити цей напій заради ефекту сп'яніння. Або ж цар просто хотів залишити голову ясною від хмелю.
– Наближаються темні часи. З півдня насувається загроза. Буде велика війна, і мені знадобляться усі сили, щоб наші народи у ній вижили та зберегли себе. Мій віщун бачив це все. Цілий світ схилить голови перед могутньою армією. Це військо знищуватиме всякий опір, а порядки, що нестиме його командир, назавжди змінять світ.
Якщо зацікавились, ласкаво прошу до повної версії)))
Естафету передаю Лії Щегловій)
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯкщо ви пишете не історичний твір, а фентезі, то не варто заморочуватися такими дрібницями. Годуйте своїх героїв хоч пластівцями, а хоч би й хотдогами. Там, де є дракони, котрі порушують усі закони фізики та аеродинаміки, та різні чаклуни, цілком можуть існувати і піца, і чипси і сало в шоколаді. )))
Володимир Сіверський, Ото насмішили! Але ж навіть в повністю вигаданому фентезі світі повинні бути свої закони. Навіть враховуючи магію, ніщо не може взятись і з'явитись з повітря. За такими дивами навіть спостерігати не цікаво! Якщо ж я вже пишу про умовну античність, то звідки ж там взятися кукурудзяним пластівцям, якщо про кукурудзу ще навіть ніхто не чув.
так, згодна, що коли пишеш історичне особливо ретельно треба з'ясовувати елементи побуту, одяг, назви посуду, особливості інтер'єру, їжа різнилась.
Дякую за естафету. Вона мене у глухий кут завела, та я подумаю)))
Я вже навіть знаю, кому передати естафету)))) сардонічний сміх у квадраті, бо треба щось у себе згадати для початку))))
Ярина Мартин, )))))
Ой, те страшне ГМО в сиву давнину точно не їли)))
Інна Камікадз, Вони були б в шоці з нашого сьогоденного раціону)
Вираз "П'є, як варвар" - в сенсі пити нерозбавлене вино, є звичайним історичним штампом, який застосовували стародавні греки)) Традиції синомпосію (винного свята, винного бенкету) дотримувалися здебільшого серед багатих верств населення стародавньої Греції. Нижній клас бухав як й сучасні вантажники. Скіфи взагалі бухали кумис та пиво з незрозумілого нині складу зернових))
КТГорошко, Ну, враховуючи, що розповідь ведеться здебільшого про грека-аристократа, то штампи тут зовсім не зайві. Крім того є багато історичних свідчень про закупівлю скіфами грецького вина)
Якшо маєте дуже стареньку бабусю в селі десь з 30р, краще з 20 - запитайте, тоді відмінусуйте усі овочі та фрукти привезені з Пд Америки - буде досить реалістична картинка для 17-18ст
IvasykAnatol, На жаль, запитати вже немає в кого. Та й століття мені потрібне зовсім інше. Я б сказала навіть, тисячоліття)
Цікавий уривок, який можна описати двома словами: "насувається буря"
Думаю Вам це відео буде цікаве. У ньому брати Капранові розповідають, що їли на Русі: https://www.youtube.com/watch?v=igW5xtFHhuI
Максим Власвіт, Дякую! Відео дивилась давніше. Якраз звідти інформація про яблука, яку писала нижче в коментарях)
Цікаво побувати на обіді у скіфів)) Завжди хотілося дізнатися. як вони жили.
IvasykAnatol, Вдале порівняння))
Про вино не знала, цікава інформація) і уривок гарний, атмосферний))
Анна Ост, Дякую) Ага, виявилося, що скіфи любили погудіти))))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати