14-й розділ "Іншими очима"

Доброго дня, друзі! Я ніколи не робила анонсів чи чогось подібного, але цей блог пишу для того, аби сказати, що оновлення «Іншими очима» є! І попросити вибачення, що нового розділу не було так довго. Два тижні, агов! Самій соромно, що отак зникла. Але після 13го розділу раптом зрозуміла, що сили писати далі просто не має. Є ідеї, але скласти все до купи… 

Зрештою, за цей час зі мною сталося багато маленьких приємних і геть неприємних пригод, і я набралася тієї сили, аби писати далі. Інша сторона знову готова впустити вас до себе і показати, що ж там коїться на Зборі.

Між тим всім, я не просто так вертаюсь, а ще з ілюстраціями. Покажу вам візуал вже дорослої Дари, нашої дарованої папороттю дівчинки, із народження якої розпочалась історія. А також покажу ще одну ілюстрацію. Тут теж Дара, але вона геть інакша. Тут вся справа в атмосфері, настрої. Зверніть увагу на відчуття, які у вас викликає той малюнок. Почуйте запах лісу, спів пташок і шелест листя.

    

 

Щиро ваш автор Тетянка, який трохи загуляв і кається!

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ярина Король
17.08.2020, 18:45:22

Привіт! З ким не буває))). Добре що все добре))). Я собі чекала, та й усе))) Оновленню звісно ж зраділа))). Ілюстрації просто круті!!! На другій мені Дара наче якась рослина чи дерево.Гарно!

Показати 2 відповіді
Ярина Король
17.08.2020, 19:19:56

Tatia Koviz, Бити то точно не про мене)))

avatar
Ніна Коваль
17.08.2020, 18:42:25

Розкішно!!! Інших слів нема. Саме такою мені Дара й уявлялася.
Рада, що наш Автор таки вирулив з отого загулу))

Tatia Koviz
17.08.2020, 18:47:49

Ніна Коваль, Я шалено рада!)) Ооо, ти як ніхто тягнула мене назад із загулу)) Дякую!

Інші блоги
Без слів….
:)))) шах і мат ....
Чоловік, який звик отримувати все
«— Тоді скажи мені це, дивлячись прямо в очі, Марино! — раптом вибухнув він, і його зазвичай спокійний, оксамитовий голос зірвався на хрипкий, владний крик... Коли пишеш героїв із сильними характерами, кожен їхній
Рецензія на книгу Наталії Арден."Альтаріон"
У рамках Безстрокового марафону від авторки Тетяни Гищак Рецензія на книгу Наталії Арден, "Альтаріон: Два сонця" Існує стара дилема: що важливіше для твору — сильний початок чи сильний фінал? В ідеалі,
Попіл спалених мостів. Комікс до завтрашньої глави
Завтрашня глава книжки «Попіл спалених мостів» буде дуже емоційною та полікує ваші сердечка! А поки можна подивитися на наш традиційний комікс-спойлер! А ще я нарешті зібрала докупи усі свої соцмережі, тож підписуйтеся
Ваша перша сцена )
Діліться, якою була перша сцена, з якої почалася ваша книга? Не перше речення - а саме історія =)) У мене «Сваха під прикриттям» почалася 20 років тому не зі свахи й навіть не з основних подій сюжету. Перша сцена
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше