«на чужині калинонька коріння пустила» .

Кине лихом об порога
Засміється дзвінко
Заспіває рідну пісню,
не зламає гілку,
Не зламає чужий вітер
мою калиноньку
Тільки часом похиляє
свою голівоньку

Цей вірш так сподобався українці з Індії, що вона його заспівала. 

Українці в Індії презентували українську баладу «Калинонька», присвячену українкам на чужині. В ній - туга за рідною Україною, туга за рідними, які живуть за тисячі кілометрів, і яких так рідко вдається зустріти. Але життя є життя, посумувала, кинула лихом об порога і мусиш жити далі.«Українська балада «Калинонька» представлена на участь у VI міжнародний фестиваль української культури "Ucrania Fest 2020" (17-23 серпня 2020, Київ-Барселона). Ця авторська пісня народжена українкою й отримала український голос вперше - в Індії, а свою українську душу - мелодійну і торкливу - знайшла аж в Китаї.  Також на фестивалі відбудеться прем’єра відеокліпу на пісню. Авторкою віршів виступила представниця Асоціації українців в Індії Марина Акрам, композитор - Артем Дубина (Китай), вокал, співачка - Аліна Долгополова (Індія).

Як це було.

Вірш "Українкам на чужині" був написаний під час мого перебування в Україні. Це буває так рідко, так нечасто, що коли ми, українки з-за кордону буваємо вдома, зустрічаємося з рідними, ці миті закарбовуються назавжди у пам'яті.  Цього разу, дякуючи нашій групі у вотсапп ми весь час були на зв'язку, і якось, Олена Зиміна, яка живе в Індії вже близько 20 з хвостиком років наспівала нам у групу українську пісню. Ніжним, тремтячим схвильованим голоском. За нею Алла, Аліна, Христинка Пристай з Ассаму, та інші ( згодом відновлю у пам'яті, хто саме і поповню цю розповідь іменами наших україночок).  А я, хоч і перебувала в Україні настільки почула і відчула ту тугу за рідним краєм, що вірш склався сам собою. По одному куплету скидала в чат групи і дівчата писали, читаю і плачу. І я писала і плакала... 

Аліна Долгополова з Хайдерабаду тоді ж і наспівала її, але закрутилася, так той запис і підзабувся і дочекався свого часу аж наступного року. Після виходу пісні "Мамин оберіг", який ми створили до Дня вишиванки разом з Аліною і Артемом (професійний музикант, працює тимчасово у Китаї), Алінка, хоч і мала на той час маленьку дитинку, обмаль часу (у маляти різалися зубки, самі знаєте як то буває), таки знайшла свій минулорічний наспів, і ми знову створили нову пісню.
Назву пісні і перший наспів дала Алінка. Артем зробив професійний запис і написав повноцінну мелодію.  І пісня зажила своїм життям.  
Голос Аліни... він зачаровує. Хочеться слухати і слухати його. А переливи мелодії торкають душу. Найбільше залишається у пам'яті той тужний голосок, який так співає, що по шкірі йде мороз...

Відповідне відео розміщене в YouTube. 

Пропоную послухати.

Текст вірша, який став основою української балади про жіночу долю і ввійшов до збірки «У полоні життя @InCaptivityOfLife», також розміщеній на Букнет.

Про цю подію писали українські інтернет-видання, до прикладу, вперше матеріал було розміщено журналісткою М.Федяніною на потужному і одному з найбільших - УКРІНФОРМ https://www.ukrinform.ua/rubric-diaspora/3050884-v-indii-prezentuvali-ukrainsku-baladu-kalinonka.html

Збірка «У полоні життя @InCaptivityOfLife» - ласкаво запрошую до читання.  https://booknet.com/uk/book/u-polon-zhittya-incaptivityoflife-ukranska-poezya-z-nd-b241405

Ще одна наша пісня, про яку я згадувала вище, присвячена до Дня вишиванки - до Вашої уваги.

 Інтерв'ю зі мною, Аліною та Артемом на емігрантському радіо: