Кине лихом об порога
Засміється дзвінко
Заспіває рідну пісню,
не зламає гілку,
Не зламає чужий вітер
мою калиноньку
Тільки часом похиляє
свою голівоньку
Цей вірш так сподобався українці з Індії, що вона його заспівала.
Українці в Індії презентували українську баладу «Калинонька», присвячену українкам на чужині. В ній - туга за рідною Україною, туга за рідними, які живуть за тисячі кілометрів, і яких так рідко вдається зустріти. Але життя є життя, посумувала, кинула лихом об порога і мусиш жити далі.«Українська балада «Калинонька» представлена на участь у VI міжнародний фестиваль української культури "Ucrania Fest 2020" (17-23 серпня 2020, Київ-Барселона). Ця авторська пісня народжена українкою й отримала український голос вперше - в Індії, а свою українську душу - мелодійну і торкливу - знайшла аж в Китаї. Також на фестивалі відбудеться прем’єра відеокліпу на пісню. Авторкою віршів виступила представниця Асоціації українців в Індії Марина Акрам, композитор - Артем Дубина (Китай), вокал, співачка - Аліна Долгополова (Індія).
Як це було.
Вірш "Українкам на чужині" був написаний під час мого перебування в Україні. Це буває так рідко, так нечасто, що коли ми, українки з-за кордону буваємо вдома, зустрічаємося з рідними, ці миті закарбовуються назавжди у пам'яті. Цього разу, дякуючи нашій групі у вотсапп ми весь час були на зв'язку, і якось, Олена Зиміна, яка живе в Індії вже близько 20 з хвостиком років наспівала нам у групу українську пісню. Ніжним, тремтячим схвильованим голоском. За нею Алла, Аліна, Христинка Пристай з Ассаму, та інші ( згодом відновлю у пам'яті, хто саме і поповню цю розповідь іменами наших україночок). А я, хоч і перебувала в Україні настільки почула і відчула ту тугу за рідним краєм, що вірш склався сам собою. По одному куплету скидала в чат групи і дівчата писали, читаю і плачу. І я писала і плакала...
Аліна Долгополова з Хайдерабаду тоді ж і наспівала її, але закрутилася, так той запис і підзабувся і дочекався свого часу аж наступного року. Після виходу пісні "Мамин оберіг", який ми створили до Дня вишиванки разом з Аліною і Артемом (професійний музикант, працює тимчасово у Китаї), Алінка, хоч і мала на той час маленьку дитинку, обмаль часу (у маляти різалися зубки, самі знаєте як то буває), таки знайшла свій минулорічний наспів, і ми знову створили нову пісню.
Назву пісні і перший наспів дала Алінка. Артем зробив професійний запис і написав повноцінну мелодію. І пісня зажила своїм життям.
Голос Аліни... він зачаровує. Хочеться слухати і слухати його. А переливи мелодії торкають душу. Найбільше залишається у пам'яті той тужний голосок, який так співає, що по шкірі йде мороз...
Всім привіт. Історія "Поза грою" продовжується. Щиро дякую кожному з вас, хто не прибирав «Поза грою» з бібліотеки, хто писав, вірив і чекав на повернення наших «Капітанів». Ця книга вимагала багато
"Мотиль, який загрався з полум'ям свічки, не повинен скаржитися на обпалені крила..." Ціна за спробу приборкати первісний хаос виявилася надто високою. Зорн зрозумів це, коли його власні руки перетворилися на обвуглені
Світ цієї роботи разом з персонажами прокотилися по моїй душі наче шторм і тепер там ще трохи порожньо. Звісно я можу і буду перечитувати. Але як завжди буває коли ти закриваєш книгу, якщо вона така ж прекрасна як Другий шанс
Здається, Кіра та Артур вже занадто добре освоїлися в ролі закоханої пари… Настільки добре, що їх фіктивний поцілунок виявився зовсім не схожим на фіктивний)) Але часу розбиратися у власних почуттях немає. Михайло
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати