Додано
28.07.20 00:22:55
Як милі чубляться - то лише любляться. Флешмоб.
Вітаю всіх авторів і читачів!
Я знов до флешмобу за власним бажанням. Чомусь в моїх творах немає жодної сварки. Так, напружені моменти є. Навіть емоційні розставання. Але не сваряться мої герої. Та от знайшла уривок, в якому навіть не сварка, а таке собі веселе протистояння. Якщо ви ще не читали оповідання "Сто і одне неЩастя", запрошую, а гарним настроєм забезпечу)))"Я милувалася чарівними квітами, коли ззаду почула голос:
– Де рушник, яким ти розтиралася?
Здивовано обернулася:
– Який рушник? – та вмить згадала настанови у машині й ледь чутно додала: – У шафі…
За хвильку, що гість витратив на вивчення вмісту шафи, він повернувся з рожевим рушником та ошелешив мене фразою:
– Роздягайся!
– Що!!! – щиро обурилася. – Ах ти ж маніяк!
Я схопила перше, що трапилось під руку (а трапився пульт від телевізора), і, розмахуючи ним, крикнула:
– Не підходь до мене!
Та незабаром усю мою рішучість скрутили у вузлик та притиснули обличчям до дивану, а пухнастий халат здерли, оголивши спину й залишивши прикривати самі сідниці.
– Рятуйте! – несамовито заволала.
– Ти чого? – у голосі спокій та здивування. – Я ж тебе не вбиваю.
І тут я відчула, як рожевий рушник в його руках перетворився на наждачний папір. Краще б убивав! Мою спину обпекло вогнем, здавалося, що клаптями по живому знімають шкіру.
– А-а-а!!!! – зривала я голос. – Ти садист! Ти збоченець! Я сама тебе вб’ю! Я очі твої безсоромні видряпаю! Я твою глузливу посмішку натягну на…
Мою емоційну тираду поглинула поверхня дивана, якою мені категорично закрили рота. І тортури нарешті припинилися.
Мій кат піднявся, взяв щось зі столу та поклав біля мене.
– Вставай, одягайся! – почула я. – Це розігріваюча мазь. Розітри груди. САМА! – виділив він і вийшов з кімнати.
Я підскочила, як обпечена, і почала розтиратися маззю з різким запахом. Не вистачало, щоб він продовжив! Хоча від тієї нещадної екзекуції я відчувала у тілі теплоту та легкість. Це було приємно. Тільки йому ніколи в цьому не зізнаюся!"
На цьому міцно обіймаю, ваша Ана Пест.
Ана Пест
176
відслідковують
Інші блоги
Сьогодні стартувала нова історія "Мій бос - спокусник". Запрошую до прочитання книги з перчинкою♥️ — Я забороняю тобі їхати у відрядження з тим хтивим покидьком! - заявляє мій хлопець. Я в цю мить складаю
Захисне коло розсипалося під натиском незліченного натовпу Стертих, які хвилею хлинули до старої хатини. Коли один із нападників пробив оборону і завдав удару в груди Бісиці, внутрішня дамба остаточно не витримала. Стародавня
Доступне оновлення у книзі - Книги містера Ендрю Глава 8 “– Ей, містере Ендрю, зачекайте, я знаю, що це ви! Гілберт тримав Маргарет за руку і біг разом із нею, намагаючись не втратити старого з поля зору, хоча той
Сьогодні діє знижка на СТЕРВО ДЛЯ БАБІЯ 10%! ? Зустріч через роки, шалене кохання, несподівані сюрпризи, маленький бешкетник, купа комедних ситуацій та курйозів. А ще чоловік, який вирішив позалицятися до незнайомки, навіть
Осінь поволі прощається з парком, забираючи із собою золоті барви, теплі сонячні дні та дзвінкий спів птахів. Дерева скидають останнє листя, вітер приносить холод, а природа готується до зимового сну. Це маленька історія
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСупер уривок!!
Дякую за цікавий уривочок :)
Крися, На здоров'ячко!))))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати