Чи писати бонусну главу?
Привіт всім. Історія Павла та Ясі майже підійшла до свого завершення. Ще одна глава та епілог. І у мене з'явилося запитання. Чи писати мені бонусну главу? Річ у тім, що бонусна глава не буде ні від Павла, ні від Ясі. А від Алекса. У цій главі головних героїв впринципі не буде. У ній будуть події, які відбувалися тоді коли наші герої були в іншому більш важливішому для них місці. Ця глава трохи розкриє сюжет на подальші книги.
А сьогодні глава від Павла і фінал турніру який вони так довго чекали. Оновлення о 8:00.
Фрагмент глави:
День "ікс". Стадіон гуде, суперники впевнені у своїй непереможності, а я... я досі бачу вчорашній вечір. Білий коридор травмпункту замість зеленого газону. Еластичний бинт, що стягує її ногу, замість яскравих стрічок.
Яся вчора плакала так, ніби втратила щось безцінне. Не через біль — фізичний біль вона терпіла мовчки. Вона плакала, бо не зможе вийти на поле разом зі мною. Дивно, як швидко змінилися наші світи. Раніше вона навіть не дивилася в бік воріт, а сьогодні її серце розривається, бо вона не зможе бути частиною цього футбольного божевілля на самому полі. Вона залишилася на трибунах, але я знаю: вона поруч. І цей бинт на її нозі — моя головна мотивація не схибити.
Шум стадіону накочувався на поле гігантськими хвилями, від яких здригався навіть бетон під ногами. Команди вже вишикувалися в центрі, суддя перевіряв годинник, а я звично сканував трибуни. Сектор за сектором, ряд за рядом. Я шукав ту єдину крапку, яка давала мені сили дихати в цьому розпеченому повітрі.
І я знайшов її.
Вона сиділа в першому ряду, трохи осторонь від лави запасних. На фоні тисяч фанатів Яся виділялася яскравою червоною плямою. На ній була та сама джерсі, яку ми з хлопцями подарували їй після нашої спільної перемоги. Коли вона розвернулася до сусідки, я побачив її коліно, стягнуте білим еластичним бинтом. Вона намагалася посміхатися, махала прапорцем, але я знав: кожен рух дається їй через біль — і фізичний, і той, що в душі, від неможливості вийти на цей газон разом зі мною.
Всім гарного дня та мирного неба. Бережіть себе та рідних.
15 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти✨✨✨
Тетяна Степанкевич, ♥️♥️♥️
Пишіть як відчуваєте. Якщо дійсно хочете щось додати і воно рветься до основної історії, то звісно пишіть☺️❤️⭐
Вікторія Грош (Rouce), То дайте волю своїй уяві і най пальці йдуть в танок по клавіатурі☺️❤️✨
♥️♥️♥️
Кі Цуне, ♥️♥️♥️
Гадаю, що писати. Мені таке завжди подобається - як продовження основної історії.
Вікторія Грош (Rouce), О, це от прямо прикольно дуже ))
Я дуже люблю бонусні розділи, але тут радше як це відчуваєте ви, автор!
Мельська Наталі, Все ж думаю, що додаткова глава буде)
Мені здається це індивідуально.
Неба Крайчик, Дякую за вашу думку ♥️
❤️❤️❤️
Христина Вілем, ♥️♥️♥️
Звичайно писати ♥️
Кіт Анатолій, Дякую за вашу думку ♥️
Люблю додаткові розділи) Вони як бальзам для читача ⭐✨ Але інколи історії їх не потребують ♥️♥️♥️
Ольха Елдер, Тут ви абсолютно праві, іноді книги не потребують бонусних глав, тому таке й питання ♥️♥️♥️
Колись думала про додатковий розділ від другорядного персонажа, але чомусь ставлячи крапку ця ідея завжди відпадала.
Катерина Винокурова, Ось і у мене спочатку було бажання, по ім зникло, а зараз знову з'явилося.
❤️❣️❤️
Ася Кас, ❤️❤️❤️
Читачі люблять такі глави ❤️ Тому думаю, що варто написати
Кетрін Сі, Напевно, що все ж напишу, бо ви маєте рацію ❤️
Якщо є що сказати — то так. А очевидно, що таки є))
Ромул Шерідан, Так, є що сказати))
❤️❤️❤️
Ганна Літвін, ❤️❤️❤️
Якщо Вам важливо показати ці події - пишіть)
Я так аж дві написала, і доволі великі, бо не могла залишити тих другорядних персонажів без гарної фінальної крапки)
Джул, Ці події важливі для наступних книг, але вже не до цієї)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати