Сварка як розділ життя

А ось і до мене дібрався цей флешмобчик від Ш А Д І А. Передала мені Merveshka, а я передаю естафету далі моїй любій коліжаночці Меланії Литвин

 

Фрагментик моєї книги "Лише друг, нічого більше" :

— Том, я згодна стати твоєю дівчиною, — швидко сказала я і в цю ж хвилину відчула, як хтось сильно стискає моє зап’ястя. Це було боляче.
— Вибач, що перерву цей чуттєвий момент, але потрібно поговорити, — сказав Нік. Він був дуже злий, здається, я раніше не бачила його таким.
Не дочекавшись моєї відповіді, він просто пішов на вулицю, ще сильніше тримаючи мене за руку. Декілька разів я ледь не спіткнулась на цих високих підборах, але хлопець ні на секунду не відпускав мене. Мабуть, у нас було взаємне бажання вбити одне одного.
Нарешті чи на жаль, ми були на вулиці. Сваритись краще не на виду в усього університету.
— Відпусти! — прошипіла я. Я була готова забути про усі манери і послати його куди далі. 
— Лі, що ти робиш? — він палає ревністю. Раніше не бачила Ніка таким і вперше мені трохи страшно.
— Що ти робиш? Не я це почала, — відповіла я, прибравши його руку від моєї. Це неприємно, що він собі дозволяє?
— Я не винен, — хлопець поглянув мені в очі, в яких не було ні краплі бажання продовжувати цю розмову. 
— То виходить я у всьому винна? Я спеціально змусила Моніку поцілувати тебе?
— Лія, в цьому ніхто не винен. Чому ти не дала можливості все пояснити?
— Що тут пояснювати? Це і так видно, — відчуваю, що зараз заплачу. Лія, контролюй свої емоції. Я опустила погляд на підлогу.
— Маленька, тільки не плач, — голос Ніка став спокійнішим.
Він хотів підійти до мене, щоб обійняти. Та я відійшла і вже зі сльозами на очах продовжила:
— Давай просто відпустимо одне одного.
— Що? — зробив вигляд він, наче не почув.
— Навіщо ми робимо боляче одне одному? Ти чудово знаєш, що разом ми бути не можемо.
— Лі, чому ти так думаєш?
— Тому що ми обоє занадто егоїстичні, щоб прийняти власну помилку. Я не можу бути покірною, як ти не можеш бути чесним зі мною.
 — Ми просто зовсім різні, але це не є перешкодою.
— Навпаки, ми занадто однакові.

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ш А Д І А
27.07.2020, 18:30:14

Рада, що прийняли участь у флешмобі власного виробництва)))
Вийшла ваша сварка досить непоганою, це я як читач кажу))) і з кінцівкою ви круто придумали, що вони навпаки, занадто однакові))
Дякую за увагу, успіхів))))))

Ш А Д І А, Дякую, люба за такий чудовий флешмоб і теплі слова ❤️

Інші блоги
Колаж до книги від ШІ
Сьогодні попросила свого ШІ зробити колаж до книги «Гра без згоди», який, на його думку, мав би передавати атмосферу історії. І ось що він мені створив. Як на мене, вийшло досить атмосферно. А що скажуть ті,
✍ Інтерв'ю камуфляжного волоцюги ⚔
Сцена: общій вагон забацаного поїзда... Стоп! Відставити. Не те... [Пошук потрібного файла... Отримання дозволу в чергового... Запис у журналі обліку журналів... Готово] Сцена: забацаний бліндаж в одній з напівзруйнованих посадок
Попіл спалених мостів. Комікс до завтрашньої глави
Завтрашня глава книжки «Попіл спалених мостів» буде дуже цікавою, обіцяю! А поки можна подивитися на наш традиційний комікс-спойлер! До речі, це не весь комікс, я виклала лише першу його частину, а от у мене в Threads
Результати батлу авторів‼️
Любі автори(⁠✿⁠ ⁠♡⁠‿⁠♡⁠) БАТЛ між Іванкою і Вень завершився. Нагадую, що в конкурсному марафоні виграло два автори, між ними був БАТЛ для того, щоб обрати одного переможця. Тема батла була "Мій ідеальний світ" Автори
Рекомендасьйон від мене❤️
Хочу познайомити вас з крутими історіями від неймовірних авторів - Маріанна Темницька , Еллі Мун , Анастасія Котляр ;) Нам в карму піде плюсик, якщо ми всі разом підтримаємо їх: зірочками, коментарями, підпискою.❤️ 1.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше