Не так давно завершив основну роботу над книгою "Крила вічності". Чому саме така назва, можна дізнитися у самому творі ;)
Тепер трохи ближче до теми. Коли я здавав ЗНО - українська мова і література 141. Це мій бал, найнижчий зі всіх предметів. Англ. мову здав на 151, і це лише тому що повезло вгадати відповіді (^_^)
Щодо знання правил написання, а також професійного вивчення літератури. На мою думку це класно, проте не є необхідністю.
Моя колишня дружина була філолог, дуже хотіла щось написати і не могла. "Чому не можеш?", - запитував я в неї.. На що вона мені відповідала. "Почитай нобелівських лауреатів. Які там твори.. Я просто не зможу написати щось подібне."
Як на мене, деколи знання літератури, можуть зашкодити написати щось, бо вони обмежують, створюють рамки.
Часто і в мене буває, - пробую писати і думаю "А я правильно все пишу?".
Не потрібно так думати!!! Потрібно писати. Потім все-рівно можна все виправити, головне - мати що виправляти. Ну а коли сидиш і думаєш, як написати правильно - ніколи нічого не напишеш.
До слова, мій перший варіант тексту книги, був жахливий, але ідея людям сподобалась. Одна дівчина безкоштовно мені виправила помилки, проте цим я не обмежився. Як на мене - перша книга має бути ідеальною, тому я знайшов професійного редактора, який перебрав мій текст і зробив також літературні покращення. Якщо чесно - вся робота обійшлася у 9 тисяч гривень...
18 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиГрамотності можна навчитись, а от талант або є, або нема. І наявність диплому ніякого відношення до наявності таланту не має.
Але я б не читала історію, в якій безліч помилок, тому максимальна грамотність дуже важлива.
Надія Борзакова, А хто казав про жебратство?
Зрештою, щоб видати книгу, достатньо один місяць попрацювати в Польщі ;)
Що ж, я спершу думала мовчки пройти повз, але все ж вирішила залишити свою думку в коментарях))
Щоб писати твори не потрібно бути філологом. Але взагалі, моя думка в цьому питанні розділяється на дві. Я вважаю, що головне писати, а там, якщо є можливість, можна до редактора понести текст і не мучитися з вивченням правил. Але це, напевно, більше підходить для тих, хто не публікується на платформах типу цієї. От, а також я думаю, що хочаб найголовніші правила треба знати і завжди намагатися уникати росіянізмів у творі (не кажу вже про те, що хтось ненормально оформлює діалоги або не ставить пропусків після коми...). Я - людина дуже прискіплива до помилок, але якщо їх небагато і цікавий сюжет, то цілком можна читати книгу, а в інакшому випадку просто фізично тяжко :")
Ой, щось я заговорилася)) коротше, намагайтеся хоч трохи уникати помилок ;) о, і витратити таку суму грошей на редактора.. сміливо :D. Успіхів Вам!))
Radianta, Ось тут подробиці, чому саме така сумма була потрачена на редактуру книги ;)
Звісно, задум і сюжет завжди мають бути на вищому рівні, проте не варто забувати про грамотність. Як на мене, текст з великою кількістю помилок просто відбиває бажання читати, яким би гарним не був задум і цікавим сюжет :) Але це тільки моя думка.
Секст Грей, Розумію :)
...читати нобелівських лауреатів - не задоволення, як казав один мій друг, - а важка і нудна робота.
Нобеля дають не за те, що автор написав, а радше за те чого він не пише...
сорі, то вам ні до чого...так вирвалось...
Джордж Лонглі (George Longly), Розумію)) Для мене писання тексту - відпочинок
Люблю писати і відпочивати))
Зрештою, читання цікавої літератури - також!
Текст повинен бути чистим, без помилок. Особисто мені було соромно, коли читач знаходив у мене помилку. Я одразу кидалася її виправляти, і не заспокоїлась, поки одна читачка не написала, що граматика на вищому рівні. Грамотний текст, як візитівка автора. Наші помилки, то неповага до читача. Ми апріорі насаджуємо безграмотність, ще й махаєм стягом: "А що? Я автор! Я так бачу!"
Інна Каміказд, Це цілком можливо ;)
Якісь базові знання, певна річ, потрібні. І чим вони глибинніші, тим краще. Одначе є одна прикра обставина - вивчати граматичні правила дуже нудно. )) Тож не все так просто. )))
Анатолій Хільченко, Наприклад?)
На мою думку, ви все правильно робите. Можна бути чудовим філологом і не мати жодного хисту до письменництва. А можна мати талант і уяву, але не знати всі правила на сто відсотків, то в останньому нічого страшного немає. Проте часто буває, що автори пишуть з помилками, або перекладають з російської сяк-так і відразу викладають, вони вказують статус "чернетка"- отже, про грамотність можна не паритися. Але на мою думку викладати на розгляд загалу чернетку - це ознака непрофесіоналізму. Якщо перша книга автора добре відредагована - це як знак якості, що інші будуть не гірші. І до таких письменників читачі йдуть більш охоче.
Мар'яна Доля, дякую ^_^
Однозначно потрібні. Хто ж захоче читати книгу, де є помилки?)
Навіть зараз, коли читала Ваш блог, зразу впав у око цей вислів "здати ЗНО", а я вже завчила, що правильно "складати" будь-які іспити. То не в образу, просто я до помилок дуже прискіплива. Ще й ЗНО складала минулого року й важко не виправляти когось, коли бачиш помилку))
Просто для цього не потрібний диплом філолога, а хоча би базові знання української мови зі школи. З роками, правила можуть забуватися, тому постійно треба мати перед собою якісь посібник і кожен раз перечитувати їх. Це ж не важко, правда? А читачам приємно.
Джейн Лоурен, Не переймайтесь... мій чоловік от працює за спеціальністю, за обома своїми)) другу отримував спеціально, завод оплачував(«управління в сфері воєнного чогось там»)) і в свої 28 став директором з виробництва величезного заводу) вчився на машинобудуванні спочатку)))
Каламбур якийсь виходить. А тепер по пунктах:
1. Вгадати відповіді на ЗНО так собі привід для радости. Це ніби: не знаю, та й горджусь цим.
2. Ваш редактор забрав 9тис гривень по кількох причинах. Вам ці знання не потрібні, а він їх використовує у своїй роботі. Тобто, те що вам зайве – приносить редактору прибуток. Уявіть тепер такого ж редактора без цих знань. Рівень на виході буде так собі. Так потрібні вони, чи ні?
3. Помилки, одруківки трапляються у всіх після редакторів і коректорів. Мені вони не критичні, якщо текст читабельний. Але в сумі та у великій кількості це перетворює хороший текст у нечитабельне “Г”. Банальне не знання, як побудувати речення, пхання довгих складних конструкцій, присвійних займенників де треба, і де ні, пасивні речення змусить навіть толкових редакторів ловитись за голову, а простий читач закриє книгу і по всьому. Це прості речі, але то ж не потрібні знання...
4. Просто сидіти і писати – єдине в чому можу погодитись на 100%.
5. Треба розуміти, що елементарне розуміння певних правил виробляє власний стиль. І заради справедливости варто сказати, що вони самі приходять з часом, якщо автор не затятий графоман, в котрого відразу шедеври виходять...
Іван Дурський, Згідний на всі 100%
Та от скажу так, деякі люди, просто відчувають, без всяких там правил, як правильно написати. Можливо не правильно стоятимуть коми, або деякі слова будуть зайві, проте загалом все поправимо)))
Для того, щоб писати, потрібні знання не лише з правопису. Добре, коли автор переймається тим, щоб текст був максимально чистий, це додаткові плюси в письменницьку краму)) Скажімо, я не читатиму твір з помилками, хай би який він класний не був. А комусь і так зійде. Але ми всі як автори повинні прагнути до самовдосконалення, і на ниві граматичній теж.
До речі, освіта ніяк не пов'язана зі здатністю створювати гарні твори. Ти або можеш або ні.
Ліна Алекс, Дякую) Надіюсь що тут, теж знайду багато друзів і хороший людей ^_^
Знання звичайно потрібні, але базові. Якщо посудити, то для створення книги достатньо знань шкільної програми. Не треба забувати, що більшість творів - це художня література. Якщо якесь правило не дозволяє мені так написати, як того потребує бажання, то я скоріш за все проигнорую правило. Філологічне поглиблення знань мови потрібне лише в випадку намірів людини створювати наукові статті, займатися публіцистикою. Якщо чесно, зайва ідеалізація художнього твору відштовхує мене, як читача. Якщо вся історія буде написана ідеальною мовою, то вона, фактично, втратить індивідуальність, я не зможу за цими правилами побачити самого автора.
Палаш, оооо, цікаво як. В моїх текстах теж є колоритні персонажі. Запрошую на свою сторінку, оцінити мій твір.
Я теж забіжу, гляну що там в тебе цікавого є ;)
Я вважаю, що не потрібні аж такі професійні, але базові орфографічні, граматичні не завадить.. А помилки навіть в професійних філологів, потрібно перевіряти.
Natalia Reha, Угу. Згідний, деколи філологи можуть так поредагувати, що зникає атмосферність твору
на мою думку, певні знання потрібні обов'язково. Тому що, якщо написати абияк, то люди просто не зможуть прочитати і зрозуміти те, що письменник хотів вкласти у свій текст. Часто люди кидають читати книги, бо неможливо продертися крізь помилки. Редактор і коректор то дуже добре, але далеко не кожен початківець готовий викласти певну суму за їхні послуги. Отут в нагоді стануть власні знання. Їх можна покращувати, поглиблювати і розширювати, і це не коштуватиме так дорого, бо зараз в інтернеті повно всього для самоосвіти. Це що стосується мови. Також вам потрібно знати закономірності побудови сюжету, розкриття образів героїв, будову конфлікту та інше для того, щоб зробити свої книги цікавими.
Ірина Ярошенко, Звісно. Особливо не обійдеться без вміння читати і писати ^_^
А з часом будь яка справа, якою займаєшся - покращується
Я відчуваю себе незручно, коли спілкуюся з авторами. Мені здається, що відсутність фахової підготовки сильно заважає писати. Але, щоб максимально мінімізувати свій непрофесіоналізм з точки зору філології, бо навчався на інше (хоча мову здав на ЗНО на 176), намагаюся підтягувати себе в цій галузі. Самостійно сідаю над редагуванням і знайомлюся з правилами...
Тарас Мельник, Молодець. В будь якому випадку потрібно розвиватися
Звісно потрібні. Помилки кидаються в очі й часто читати просто зникає бажання. Ви дуже влучно зазначили, що якщо сильно хвилюватись чи усе робиш правильно, і в підсумку нічогісінько так і не зробити справи не буде. Слід вчитись на власних помилках, застосовуючи метод спроб і помилок. Отримавши досвід усе буде легше. А далі уже посібники з української мови і різні словники в додачу. Особисто я використовую електронний словник синонімів для твору, аби урізноманітнити книгу. А ще необхідну інформацію для твору шукаю в мережі Інтернет, наприклад, "що потрібно заповнити для виписки з лікарні" (упс, трохи відійшла від теми).
Дякую за такий хороший допис у блозі)))
Ш А Д І А, А щодо помилок - для цього існують редактори))
А що ви думаєте? Потрібні знання для того щоб писати?
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати