Всім привіт, я продовжую розкривати різноманітні цікаві теми літературної спрямованості. На сьогоднішній день мене зацікавила тематика класичної літератури. Багато людей обожнюють читати Котляревського, Франка, Лесю Українку. Але виникає питання: чи потрібна подібна література зараз? Зізнайтесь, питання складне та не може мати однієї конкретної відповіді.
Класична література – це фундамент, завдяки якому ми маємо такий рівень розвитку сучасної прози. Мене неодноразово запитували діти (по професії я вчитель), чому в школі замість цікавих розповідей та оповідань, вони змушені вчити нудну літературу минулого? Чому на уроках української літератури вони не вчать сучасних письменників? Я був вимушений наступний урок літератури відвести під позакласне читання, щоб зрозуміти, що саме мав на увазі учень. Дійсно, всі в класі розповідали про сучасників, і жоден не чіпав класику. І тепер я цю проблему розкриваю на Букнет.
Класична література в головах більшості знайшла місце, в так названій особистій золотій колекції. Але зараз в сучасному світі, я вважаю, що витрачати час на класику не варто. Це марна справа, що автоматично зменшує потенціальних любителів читання. Правда, що твори Івана Франка чи Тараса Шевченка зобов’язаний знати кожен українець? На мою думку, класична література як в шкільній програмі, так і в просторі сучасної української літератури, повинна знаходитися в списку РЕКОМЕНДОВАНОГО для читання, а не обов’язкового. Тобто, що в школах діти повинні вивчати, перш за все ту літературу, які розкриває проблеми їх часу, їхньої епохи. Саме в цьому і знаходиться проблема класики. Вона ніскільки не розвиває нове покоління, не готує дітей до дорослого життя.
Класика повинна вивчатися новим поколінням не під грифом програми, яка насильно змушує читати, а на добровільній основі. Я зачепив цю тематику на Букнет по тій причині, що всі автори (ну добре, майже всі) творять в сучасному стилі, але частенько рекомендують класичні роботи підростаючим читачам. Замість того, щоб рекомендувати новому читачеві, скажімо, підліткам старшої школі (9-11 класи), твори сучасних маловідомих авторів, що розкривають проблеми теперішнього, неодноразово чують, що треба прочитати Захара Беркута чи Енеїду. Натомість, юний читач намагається в класиці знайти відлуння проблем сучасності, а натомість відчуває, що витрачає марно час. А чому, тому що жодне актуальне питання не розкривається.
Під час уроків в школі, мені самому нудно розповідати дітям про те, наскільки актуальна література Шевченка чи Лесі Українки, й намагатися знайти проблеми сучасності там. Де їх нема. Не подумайте, класика завжди залишиться частиною фундаментального розвитку тієї літератури, яка зараз і розвивається на Букнет. Суть проблеми в тому. А чи потрібно обов’язково знайомитися з класикою тому читачеві, що щиро бажає знайомитися із сучасністю. Тобто, його не приваблюють твори давно минулих років, і він би радий не засинати на уроках літератури, якби не аналізували Сухомлинського, а, наприклад, Шкляра?
Дивно, коли люди, чий стиль написання схожий на класику, як картопля на буряк, намагається порадити читачеві ті твори, які ні грама не відповідають інтересам сучасності. Але цей тягар зізнання, що класика давно перестала бути актуальною, не дозволяє порадити маловідомого автора, що вкладає всі сили, аби зачепити реально необхідні проблеми.
Так. Обов’язково знайдуться люди, що розкажуть про вічні проблеми – стосунки, любов, батьки та діти і так далі, немов класика актуальна тим, що зачіпає вічні проблеми. А що, сучасні твори обходять повз ці проблеми? Саме в момент того уроку позакласного читання я зізнався собі, що зараз класики повинні уступити місці сучасникам, та перейти до списку рекомендованої літератури для ознайомлення.
Чому все так? Все просто. Зараз нема жодного автора, який наважився писати в класичному стилі, тому що це не актуально. Як ви вважаєте – чи варто сучасній літературі перестати бути тінню класики, що давно не в пріоритеті нового суспільства?
15 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМій читацький смак, запас слів та вміння красиво ними користуватись склалися якраз під час читання різноманітної класичної літератури. Тому я зроблю все, аби мої діти також познайомилися з усіма цими чудовими творами.
Що до сучасної літератури... Хіба щось заважає читати і те, і інше?
Класична українська література й справді деколи бувала нудною в прочитанні. Але є й такі твори, які я згадую з превеликою радістю.Наприклад, "Кайдашева сім'я" була ледь не улюбленою.Та незважаючи на те, що давні твори далеко не завжди є актуальними, я вважаю, що читати їх варто обов'язково. Мало, дуже мало дітей прочитали хоча б половину зі шкільної програми, якби вона була лише рекомендованою. Так, сучасну прозу й поезію читати потрібно, але не варто залишати тільки її й забувати про класику. А навіщо тоді нам учити історію Середньовіччя чи Стародавнього Єгипту? В ній же розказують про події, які відбувалися сотні років тому і вже точно не є актуальними. Класика ж актуальною і не має бути, вона описує побут і життя людей, які жили саме в той час. Як на мене, такі твори як мінімум підвищують рівень загального розвитку кожної людини, а як максимум занурюють у себе й заставляють задуматися на теми, які принаймні в момент написання справді були актуальними
Гарний допис, актуальний, дякую Вам щиро. Одначе мушу зауважити, що покликанням класики є потреба ФОРМУВАТИ світогляд на якихось засадничих явищах і цінностях, а також виховувати традицію смаку. Це дуже важливо. Бо класика і традиція впливають на формування ВІДНОШЕННЯ до сьогодення, його ціннісних значимостей.
Палаш, Спасибі Вам велике за відгук і висловлену позицію.
Я із задоволенням читала твори Нечуя-Левицького. Не знаю, класика він чи ні, але за шкільною програмою ми його не проходили. Я читала його просто так, тому що подобалося.
Діти повинні читати класику, щоб на прикладах розглянути розвиток літератури в Україні. Мій син в третьому класі, поруч із класиками в підручнику вивчаються письменники сучасності. Питання в іншому: як зацікавити дитину читати?
Іван Дурський, Надія вмирає останньою ...
Я ще й сама вчусь у школі, і рідко де бачу сучасних авторів. І це дуже сумно. Ні, мені подобається читати історичні твори, твори, які написані ще століття тому. Проте дітям й підліткам (і мені ), не завжди хочеться читати щось про війну, Січ, панство (якщо укр. класика), а хочеться побачити у тих творах себе. Свої звички, своїх знайомих. Свої проблеми, і проблеми суспільства. Як з ними впораються герої. Саме сучасні твори більше допомагають якось переосмислити життя, позбутися зайвого і надихнутися на щось нове не втрачаючи себе. Та й такі твори більш багатогранні, і побачивши їх у шкільних підручниках, навіть людина, що не вважає читання цікавим зможе швидше захопитись.
Хотіла б ще щось додати, та щось слова в голову не лізуть))
Пане Палаш, вдячна за такий хороший блог))
Дякую за увагу)) Успіхів)))))
Ш А Д І А, Саме такими ж думками оперували мої учні в школі до карантину. Їх більше цікавила та література, яка стосувалаї їхнього покоління, їхніх проблем, а не чергові страждання кріпаків чи селянина.
Зараз мене "закидають капцями", але скажу. Я вважаю що твори для уроків літератури слід обирати відповідно до віку учнів. Діти просто іще маленькі аби зрозуміти класику з її проблемами та мотивами. В них просто не достатньо життєвого досвіду щоб якісно обдумати й проаналізувати твір. Краще нехай класичні твори вивчають в університеті. Там вже більше студентів щось зрозуміє. А не так як в школі, коли про що там йшлося збагнули лише двоє троє з класу. Який там аналіз...
Альбіна Чернявська, а чого це вас можуть закидувати капцями? Я про це в блозі не написав (не хотів перенаситити думками), але правильно ви вказали: ні одна дитина в школі не зможе розібратися з віршем, в якому поет розповідає про свої тяжкі часи в тюрмі.
Кожен обирає що йому читати сам. Всі ці дискусії типу читай класику а не любовні романи, читай сучасне чи читай тільки біблію це повна дурниця. Ми не в світі Рея Бредбері, і маємо абсолютний доступ до книжок, і маємо керуватися тільки своїм смаком, а не нав'язуванням з зовні.
Я за класику. Iнакше можна намудрити i перемудрити. Натхненняi i успiхiв Вам!
Складне і актуальне в наш час питання! Дякую за такий цікавий допис) Це чудово, що прислухаєтеся до думок учнів – так принаймні є шанс добровільно зацікавити їх щось читати)
Сучасну літературу читати часто легше, бо в багатьох творах українських класиків часто є застарілі мовні звороти, архаїзми і ті ж русизми (так вже склалося історично…), а всі ці фактори трохи ускладнюють сприйняття.
Актуальні питання нашого часу в класичній літературі теж є, але не завжди їх там просто відшукати, тим паче школярам. Є класика, яка сприймається краще в більш дорослому віці (18+ - це ж можуть бути не лише еротичні сцени і криваве місиво, а й складні для розуміння дітьми речі)))
З іншого ж боку, класична література перевірена часом, а в деяких сучасних книгах того ж самовидаву є чимало помилок і прогалин в сюжеті…
далі нижче...
Палаш, Справді, наче вже часи і набір рекомендованих для вивчення творів змінилися, а методи викладання подекуди лишилися ще з радянських часів.
Може ваш підхід хоч трохи це змінить і сучасна молодь таки більше читатиме)
Приві.т. Я не знаю, що за підручник української мови Ви маєте на увазі.. Мій син перейшов до 8 класу. Підручники через карантин ще не здали. Я зараз знайшла його та переглянула. Там поруч із І. Франко, Т. Шевченко та іншими класиками, стоять твори сучасних українських письменників. А раніше вчили В. Нестайко "Тореадори з Васюківки". Весь клас був у захваті!
Лена Муррр, Точні науки тут не грають ніякої ролі. Адже при вивчені фізики матеріал може не змінюватися десятиріччями. а в літратурі стоїть проблема постійного поповнення новим матеріалом. Виникаяє така дилема - щоб щось нове ввести в програму, прийдеться щось викинути, або перевести в категорію самостійного вивчення. Нові твори з'являються постійно, а час залишається сталим.
За кордоном давно вирішили цю проблему. Це лише в державах минулого СРСР відводяться десятки годин на вивчення літератури минулого. А в більшості країн Заходу, класика уміщається в два-три тижні всього навчального року. Тобто, більша частина часу відводиться на аналіз та вивченні новаторів, сучасників, іноді роздивляються роботи авторів, які навіть університет не закінчити.
Саме з оглядом на Західну систему, я писав цей пост.
Класику треба вивчати так само, як і сучасну літературу, бо без неї не буде уявлення про літературний процес як цілісне явище. Ну, скажімо, це було б те ж саме, що вчити дітей лише сучасній історії, і нічого не розповідати про минуле. Але все повторюється, є вічні теми, сюжети, у творах сучасних авторів є згадки та цитати з творів класиків, тому людина, яка вважає себе освіченою, повинна принаймні мати уявлення про ці книги. Я за те, щоб 50 на 50 у шкільній програмі було класики і сучасних творів.
Мар'яна Доля, Згодна з Вами. Саме така тенденція й спостерігається в сучасних підручниках.
І ще спало на думку таке - ті, кого ми вважаємо класиками, свого часу теж були новаторами. І їхня мова, творчі прийоми відрізнялися від прийнятих раніше. Немає нічого сталого, і це нормально. Через кілька десятків років читачі скажуть про нинішніх популярних письменників, що "зараз так уже не пишуть". Прийдуть нові теми та образи, але все одно те, що актуальне у всі часи, залишиться, а написане в погоні за трендами та модою - відсіється, як було задовго до нас
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати