Вперше на Букнет, або минуло Півроку! О такої))
Всім привіт! Я тут знайшла черговий флешмоб та ще й до того ж виявилося що сьогодні вже рівно півроку, як я на Букнеті!
Так-так! В моєму профілі стоїть геть інша дата, а саме 2015 рік. Але то було давно й неправда:)) Бо тоді я реєструвалася на російському Літнеті. Здається для того, щоб дочитати один роман, який автор перенесла на цей сайт з іншої площадки. Я вже погано пам'ятаю, та й історія перегляду сайта цього не зберегла, але зберігся мій акаунт, чому я дуже здивувалася, коли вирішила в січні зареєструватися на Букнет))
Тож, відлік я буду починати саме с 17 січня 2020 року - байдуже як там рахує система:))
"Принцеса для Демона" - Стефанія Лін, та була ще одна книга у Марії Драч. Я одночасно починала читати дві книжки, але автор видалила цей роман... Я навіть назву не встигла запам'ятати:)
Це теж була Стефанія Лін:))
Ви не повірите:)) Але саме зі Стефанії Лін все на Букнет й почалося)) Продовження Принцесси - "Кохана для Демона" стала першою книгою з передплатою. Мені дуже соромно, але я її ще не дочитала...((( Трошки залишилося, я обов'язкового дізнаюся чи став той демоняка Сеер щасливим зі своєю коханою Ліліаною та чи вдалося їм врятувати свій світ)))
Перший коментар я залишила на свою ж книгу)) Це було ніби як запрошення:
Друзі! Дякую всім за увагу до цієї історії)) Буду вдячна за відгуки та просто спілкуванню)
А якщо брати інших авторів, то першим був коментар до блогу (не пам'ятаю навіть якого автора - чомусь історія ім'я не зберегла - 21.01 2020 року:
Я дуже люблю фентезі, читала переважно російською, але дуже цікаве яке воно українське фентезі) Особливо люблю демонів, тож я до вас залюбки приєднаюся)) Сучасні романи читаю також) Мені сподобався по опису "Загублена любов":)) До речі, пишу й сама, й потроху перехожу на солов'їну))
Ну і вже потім був коментар на книгу Стефанії Лін "Кохана для Демона"
Дякую)) Цікавий початок)
Перші книги я виклала 17 січня 2020 року.
Це були навіть декілька книг одразу:
Чи можна закохатися в інтернеті? Чи можна довіритися тому, кого знаєш лише по постам в Фейсбуці та Інстаграмі? Та чи є продовження у ціх відносин в реальному світі, чи краще все залишити так, як є?
Віртуальні побачення, віртуальне спілкування, віртуальне кохання або реальність – дотики, почуття, прогулянки під зоряним небом? Що виберуть наші герої? Та чи зможуть вони бути щасливими?
2. "Давай поб'ємося об заклад на кохання?"
Що робити, якщо тобі на голову звалюється то найсвітліше і прекрасне почуття, про яке ти стільки років мріяла? Тільки ось він - відомий і шанований бізнесмен, а ти все життя вважаєш себе гидким каченям, пережила кілька невдалих відносин і не віриш в те, що Він може звернути на тебе увагу. Тільки ось, здавалося б, забута дитяча витівка, може зіграти в твоїй долі вирішальну роль ...
Іноді, щоб знайти свою долю, потрібно просто дочекатися трамвая... Невеличка різдвяна історія.
Дива трапляються, мрії здійснюються, просто треба дочекатися:)
Запрошую всіх у свої світи! Буда рада новим читачам та друзям!
Я тільки-но потроху переходжу на українську мову. Більшість моїх творів (а їх майже 40!), написанних за 5 років, були створені російською мовою. Я зараз займаюся їх перекладами та викладаю тут)
Крім того, в планах є і нові істоії - трошки згодом розповім детальніше:)
Дякую за увагу:))
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиО, я тебе з російської на українську переходила)) інколи мені здається, що все ще переходжу))))
Холод Влада, Я теж ще повністю не перейшла) Намагаюся:)
Дякую, що завітали до мене:)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати