Якою є сучасна література і куди вона іде?

Трохи науки та літературознавства у блоги :)

Серйозні цивілізаційні глобальні зміни у суспільстві знаходять своє відображення у культурі і літературі. Оскільки література активно реагує на зміни у суспільстві, вона може виступати не лише у ролі хронікера історичного процесу, а бути важливим каталізатором суспільних змін. Перехід до інформаційного суспільства значною мірою позначився на літературі і докорінно змінив її структурно, тематично та образно. Головною особливістю більшості сучасних національних літератур є прагнення до відкритості й входження в глобальний культурний простір, підпорядкованість світовим тенденціям.

У ХХ ст. зникає межа між масовим та елітарним, вся культура піддається тенденціям спрощення або перетворюється на гру. Надалі відбувається наступне розмежування: так звана елітарна культура розвивається двома шляхами – як філософсько-елітарна і як маргінально-естетична, а так звана масова, вона ж, до речі, «жанрова література» (до якої відносяться фантастика, фентезі, детективи, пригодницькі твори тощо) розмежовується за функціями (твори виключно розважальні, шаблонні, і серйозна якісна література зі своєю проблематикою).

Головною особливістю філософсько-елітарної літератури є те, що вона потребує від читача попередньої підготовки, особливих знань з філософії, історії, культури, релігії, психології, знання відповідного культурно-історичного контексту, без яких розуміння твору буде не повним. Це твори К. Абе, Р. Акутагави, Г. Гессе, У. Еко, Г. Г. Маркеса, А. де Сент-Екзюпері; в українській літературі – твори В. Лиса, М. Матіос, Г. Пагутяк, В. Шевчука.

Маргінально-естетична література найбільше наближена до постмодерну, користується його прийомами, але ототожнювати ці поняття некоректно. У творах цього типу естетичними категоріями, вписаними у структуру і світогляд твору, є смерть або процес вмирання, бездуховність, оживлення мертвого, що можна визначити як «танатос», і наявність еротичних категорії, що визначається як «ерос». Предтечею цього напряму можна вважати, зокрема, вірші Ш. Бодлера. З творчості авторів ХХ ст. – твори Ф. Кафки, М. Павича, П. Зюскінда, Ж-П. Сартра. Українська література – Ю. Андрухович, М. Бриних, Ю. Винничук, Л. Дашвар, Л. Дереш, С. Жадан, брати Капранови, І. Карпа, С. Пантюк, О. Ульяненко.

Якісна жанрова література як напрям характеризується складністю і реалістичністю незалежно від того, чи є у книзі фантастика. Предтечами цього напряму можна вважати детективи Е. А. По й А. К. Дойла, фантастику Ж. Верна і Г. Уеллса, пригодницькі романи Р. Стівенсона, Дж. Лондона та ін. Ці книги завжди ставлять або й вирішують проблеми – соціальні, філософські, психологічні. Приклади з літератури для дорослих: фантастика А. Азімова, Р. Бредбері, Ст. Лєма, Дж. Орвелла, Р. Шеклі, детективи А. Крісті, Дж. Х. Чейза. У творах для дітей: казки Дж. Родарі, А. Ліндґрен, М. Енде, фентезі К. Функе, Дж. Роулінґ, Дж. Р. Р. Толкієна. В українській літературі – це насамперед пригодницько-історичні романи І. Білика, Р. Іваничука, І. Корсака, В. Малика, Ю. Мушкетика, В. Чемериса; детективно-історичні романи Ю. Дольда-Михайлика, А. Кокотюхи; фантастика і фентезі О. Бердника, Д. Корній, В. Савченка; «жіночі історії» Н. Гербіш, М. Іванцової, І. Роздобудько, Л. Романчук, С. Талан, Н. Фіалко.

Стереотипно-шаблонна література, так само, як і якісна жанрова є масовою, проте це виключно розважальна література, у ній не спостерігається розвиток персонажів і складність структурних і сюжетних побудов. З прикладів можна навести детективи Д. Донцової, серії любовних романів вітчизняного та іноземного походження, більшість фентезійних і детективних серій для дітей.

Існують пограничні твори, в яких проявлені ознаки кількох векторів. Філософсько-елітарна і якісна жанрова – Д. Браун «Код да Вінчі» та «Янголи і демони». Філософсько-елітарна і маргінально-естетична – А. Kамю «Чума». Якісна жанрова і маргінально-естетична – Ф. Пулман фентезійна трилогія «Темні початки», В. Голдінг «Володар мух». Стереотипно-шаблонна і філософсько-елітарна – романи П. Коельо. Стереотипно-шаблонна і маргінально-естетична – Л. Гаррісон цикл для дітей «Школа монстрів» (Монстри хай), Е. Л. Джеймс еротичний роман «50 відтінків сірого».

Відповідно до того, яка літературна тенденція отримує домінанту у суспільстві, вона підсилює суспільні тенденції, легітимує життя суспільства у культурно-духовному аспекті, інтерпретує історичні та суспільні події минулого і сучасності, а також виховує наступне покоління читачів і громадян у відповідній світоглядній системі. Таким чином, література аналізує минуле відповідно до своїх світоглядних установок; визначає сьогоднішнє, і тому є своєрідним дзеркалом суспільних процесів, а також різноманітних духовних і культурних криз, та формує майбутнє через виховання естетичних смаків молоді.

Фрагмент моєї доповіді "Вектори розвитку сучасної літератури в умовах глобалізації" на Всеукраїнській науковій конференції (26-27 жовтня 2018 р., м. Дніпро).