Додано
23.06.20 22:34:18
Завершення "Шаленої" і не тільки
Мої любі читачі і всі ті, хто чекає на останню частину історії Кароліни Харольської, я дуже вдячна вам за ваше терпіння(бо інколи продовження доводилося чекати) і за вашу підтримку продовж цих місяців. Без ваших коментарів, зірочок і нагород надхнення швидко б випаровувалося і історія не радувала б.
Я планувала додати останню главу ще вчора. Вона була готова, але перечитуючи її в черговий раз, я зрозуміла, що ще залишилися питання і закінчення мені не подобається. Тому я все переписала наново і завтра вдень вас чекає не одна, а дві частини і епілог. Сподіваюся, що вони варті вашого очікування. В свою чергу сподіваюся на ваші коментарі та враження.
Ще хочу нагадати про те, що коли роман буде завершено, його зможуть прочитати лише ті, хто його придбав, для інших він поки буде у якості ознайомчого фрагменту. Тому ті, хто хотів дізнатися про пригоди Шаленої, не прогавте цю можливість.
І на останок. Завершення книги завжди невеличке свято для автора, тому мені хотілося б подарувати 2 промо на мій роман "Навчи мене кохати" тим, хто
1) підписався/ підписаний на сторінку автора Надія Голубицька,
2) зробив репост "Шаленої" на своїй сторінці у будь-якій соціальній мережі,
3) залишив посилання на цей репост під цим блогом.
Ще раз спасибі за увагу до моєї творчості. Всім успіху!
Ваша Надія.
Надія Голубицька
1036
відслідковують
Інші блоги
Всім привіт!!! Вітаю Вас на моїй сторінці! Як і обіцяла, у п'ятницю планую почати викладати 3 книгу з циклу "Життя крізь попіл". Вона буде мати назву "І один у полі воїн". Обкладинку її я вже вам показувала,
На марафоні мені потрапила книга Уляни «За мурами Нескінченного Дому», і ось я не можу відірватися) Почала читати — і якось дуже швидко закінчилися всі доступні розділи. І тепер у мене головне питання: а далі де?
Війна розуму та часу! Межі тріщать, а реальність розколюється навпіл. Об'єднана армія химер та загін венійського Спротиву проривають ксенобар'єр у болонському передмісті під проводом тих, чия сила не підвладна смертним
Я поневолі торкнулась грудини, наче боялася що серце вистрибне з неї і устрибає. – Мдє…яке воно велике…вражає..– почула я знайомий голос з металевими нотками. Я відчула, як у мене від кінчика хвоста до
Привіт❤️ А хто це тут завітав у гості до Кіри? Впізнали? Це Вадим (із ним ви вже знайомі з книги «Заборонений рай»). У новому розділі "УСІ ТВОЇ СЕКРЕТИ" дізнаєтеся про внутрішніх демонів, що не дають
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати