Зустрічайте "Зірочку"

Всіх вітаю. 

Зізнаюсь чесно - часу бракує аби відслідковувати події, що кояться на Букнеті. Проте, я стараюсь :) 

Буду вдячна якщо Ви, мої колеги по перу, щиро зустрінете мою "Зірочку". Вона довго "лежала" в пам'яті комп'ютера, понад 10 років, аби сьогодні  імпровізовано вийти в світ. Дану збірку казок писала для донечки Вікторії. Вона виросла. Вже студентка. Так вийшло, що обрала собі фах дотичний до малювання (графічний дизайнер). От доця взялася допомогти мамі у створенні книжки - відтворила казку в ілюстраціях. Тої миті сталося диво - казка ожила. :)

Ми будемо вдячні за Вашу увагу, коменти, побажання. Навіть критику приймаємо :)

Отже, ЗІРОЧКА

 

Герої оживають в уяві маленької дівчинки, яку звати Зірочка. Разом з друзями: Чарівним Чайничком, Квіточкою, ведмедиком Ло… вона йде за живильною водичкою  до Джерельця. Якоїсь миті, перетворюється на Світлинку – сонячного промінчика.  Світлинка приходить до діток, які втратили віру в існування  світу Уяви. Не тільки   розповідає історію створення світу, а й веде сторінками намальованої казочки. Вчить любити природу. Усім-усім Світлинка дарує Щастя.

 

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Прекрасний задум! Бажаю Вам творчого натхнення і світлих днів життя.

Світлана Кедик
23.06.2020, 21:43:47

Анатолій Хільченко, Дякую.Взаємні побажання Вам.

Інші блоги
✨️❤️старт передплати на гарячий роман❤️✨️
Привітики☺️✨️ Мої любі, сьогодні стартувала передплата на книгу Приз для Корсо❤️ І я щиро вдячна вам за те, що читаєте, коментуєте й лишаєте свої серденька❤️❤️❤️ Це мотивує й надихає. ДЯКУЮ!❤️❤️❤️ Перший день
Очі Роду. Роздуми про долю циклу.
Привіт. Коли пишеш продовження історії, дуже цікавим завжди виявляється момент, у який та історія перестає бути просто “наступною пригодою героїв” і починає виростати в щось більше. Або інше. Перший том «Очей Роду»
Лист від батька
Любі автори та читачі ♥️ До прочитання доступний новий розділ роману "Лисяче серце" Уривок ⚡ Після обіду Рю покликав Джаан усередину храму — прибув гонець із палацу. Дівчина мовчки розгорнула листа. «Люба
Інколи пишуться вірші) Інколи за 5 хвилин, як ці
сплітаються заздрісні пута навколо подій і смертних як легко минуле зжерти як легко про гарне забути блищать лицемірні очі впиваються кров'ю слави хто шлях свій торує кістками все більшого й більшого хоче всередині
Протокол: Лавендер
СТАТУС: Ініціалізація. Слухай тизер альбому в Інстаграмі Або в моєму ТГ
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше