Просто

Я незнаю чи хтось читає мої книги, чи я не марно далі пишу. Будь ласка, якщо ви читаєте, то відгукніться. Бо якщо ніхто не читає, то нема сенсу далі писати.

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Писати треба завжди. Всі найкращі твори з'являються всупереч, а не тому, що були якісь сприятливі комфортні умови. Вірте в себе і свої світи!

Показати 3 відповіді
Аля Секретік
15.06.2020, 23:40:36

Так, я з вами погоджуюся! Бувають такі моменти... Дуже дякую вам за підтримку і мотивацію, я буду писати, спасибі вам!!!!!!)))))

avatar
Холод Влада
15.06.2020, 00:13:23

Як казав Кінг, писати треба тоді і тільки тоді, коли іншого ви робити реально не можете і все ваше їство хоче тільки цього. Якщо вам так важливі читачі, то краще все кинути)

Показати 3 відповіді
Аля Секретік
15.06.2020, 10:33:34

Холод Влада, Спасибі, постараюся!))))))

avatar
Мар'яна Доля
15.06.2020, 09:04:46

Моя така думка, що передусім треба визначитися. для чого ми пишемо. Якщо тільки заради "зірочок" та коментарів - то потрібно активно просувати свої книги. можливо. робити рекламу в соцмережах, запрошувати знайомих читати і коментувати ваші книги, а якщо вже буде кілька читачів - то й нові підтягнуться. Якщо ж ви бажаєте писати дійсно класні книги - то потрібно ще й вдосконалюватися, вчитися тому, як правильно писати. експериментувати. Зараз багато можна знайти публікацій на ці теми, навіть тут. у блогах. І, звичайно ж, самим багато читати та брати участь в різних конкурсах, марафонах тощо. Звичайно, клопоту багато, але це буде ефективніше, ніж просто ставити ультиматуми - або ви мене читайте, або я піду)) Через такий настрій проходили всі ( або майже всі), це нормально. Але треба працювати, навіть якщо спочатку немає віддачі від читачів, все приходить з часом. Бажаю вам успіхів!

Показати 3 відповіді
Аля Секретік
15.06.2020, 09:46:51

Мар'яна Доля, Добре, спасибі за пораду!))))

avatar
Іван Дурський
14.06.2020, 23:35:40

Бо якщо ніхто не читає, то треба більше реклами, а не руки опускати.

Більше дописів, запрошень, репостів, цитат. Читач не знатиме, чи варто вам писати, якщо не знатиме вас.

Показати 3 відповіді
Аля Секретік
15.06.2020, 08:31:11

Дякую! :)

avatar
Ірина Курмаєва
14.06.2020, 23:57:51

Пишіть) якщо вам подобається і ви кайфуєте, то й інші будуть отримувати задоволення від ваших книжок, просто тут багато авторів що можна розгубитись. Я додам вашу книгу до себе в бібліотеку, почитаю, зараз поки загружена сама пишу, але як прочитаю обов'язково напишу коментар!)

Аля Секретік
15.06.2020, 08:11:41

Дуже дякую! Чесне спасибі! Так, мені подобається писати, просто в мене інколи опускаються руки, але в цьому винна я сама, потрібно вірити в себе. Дуже дякую вам за ваш коментар, дякую за підтримку!)))

avatar
Тетяна Юр'єва
14.06.2020, 21:40:25

Пишіть обов'язково! І ваш читач вас обов'язково знайде!

Показати 3 відповіді
Аля Секретік
14.06.2020, 21:52:05

Тетяна Юр'єва, Ок, справді дуже дякую!!!))))

Інші блоги
У всіх весна, а у нас з вами дарк роман❤
Чекали дарк? Дарк для вас ❤ Славетний лікар Норман ван дер Кім повертається з Америки до Європи. Похмурий консерватор, він прагне спокою у власному маєтку в горах Шотландії, подалі від фальші світу. Але доля випадково
МоЇ Експерименти: ПолІгон Та СтратегІя ч.1.
Багато хто сприймає мої тексти про психологію та кризи як основний вектор. Насправді — це експериментальний майданчик. ​Експеримент №1: Криза середнього віку як механіка. ​Чому я пішла в цю тему? Бо це банальна механіка
Щирі вибачення
Щиро вибачаюсь, що пропала так надовго і не викладала продовження❣️Та, що ховається в чужому тілі. Сподіваюсь, на ваше розуміння. Автор - теж людина, автор - теж має особисте життя. В знак вибачення, сьогодні для Вас викладаю,
Про талант та його відсутність.
Радянському поету Леву Озєрову (Гольдебергу), який до речі народився в Україні приписували цитату: «Талант потрібно підтримувати - бездарність прорветься сама.» І я згадав дискусію на цьому ресурсі з поважною
Коли закипає кров та спалахують ревнощі.
Привіт, мої любі Спокусники! Продовження вже о 24:00 «У ліжку з босом» Коли вони пішли, Езра — як завжди спокійний та розважливий — зробив крок до мене. — Ти як, друже? — Вона танцює
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше