Додано
11.06.26 14:26:13
Писати книжку довше, набагато довше ніж здається!
Спонтанна думка – напишу зараз малесеньку динамічну книжечку за пару місяців і закрию свій гештальт. Але насправді виявилось, що чим довше ти пишеш – тим більше додається розділів, тим вони самі стають наповненішими. Місяць тому я думала, що до поворотного моменту мені залишилось дописати дві глави. Що ж... мені досі здається так кожен раз як сідаю писати. І від того складається враження, що я не закінчу писати ніколи. Бо цей поворот за планом – третина книжки максимум. Заспокойте мене, як було у вас?)
До речі, новий розділ вже в профілі)
Марія Сергеєва
24
відслідковують
Інші блоги
Привіт, мої хороші!♥️ Понеділки зазвичай легкими не бувають, але в мене є ідея, як покращити ваш настрій) І звісно ж, я пропоную вам одну з моїх романтичний комедій – роман «Тихоня»! Саме сьогодні цю книгу можна
Напевно ви вже зацікавилися тим що відбуватиметься у клубі. Нова глава Не обирай мене вже опівночі дасть цікавий розвиток подій Додавайте книгу до бібліотеки і підписуйтесь на мою сторінку, щоб не пропустити оновлення
Добрий день Вам) Запрошую вас до веселої любовної фантастики “Старлайт. Терапія на краю світу” в рамках конкурсу “Код Всесвіту” та флешмобу “Стріли Купідона”. Цитата: — Бо-о-орщик... — мимоволі
Сьогоднішня нова глава роману "Життя на Трьох" для мене особлива. Вона про переїзд. Але насправді — про дім. Поки писала її, весь час думала про те, як сильно люди прив'язуються до місць. Здавалося б, це лише
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУ мене одна книга починалася, як звичайна історія з життя головної героїні, але потім мені стало сумно і я створила трішки містичного, а завершила взагалі незрозумілістю. Сама не збагнула як так вийшло, але я ніколи не пишу плану чи накидування ідей.
Я планувала різні версії кінцівки, але вийшло взагалі спонтано і чудесно.
Стараюся писати книгу на емоціях - це допомагає мозкові краще уявляти картину і ловити сюжет.
Ту книгу я зробила найбільшою серед всіх своїх історій, але потратила на неї рік та два місяці.
Поки що немає ідей на великі книги, лише "короткометражки".
Марія Реїнт, Та моя була в зародку як книжка на 200 сторінок, але зараз написала вже 84 сторінки а4 і не дійшла ще до третини?
прописую план, скелет, щоб було від чого рухатися. але +10 розділів незапланованих можуть і набігти))
Маріанна Темницька, У мене був план! Але набігає додаткових дуже багато розділів вже?
Буває. Розумю. Я така напишу ще одну історіію... хобана 300 000 знаків + і навіть не помітила))) В мене інша проблема. Я не викладаю в процесі, лише готовий результат, бо не хочу "заморожених"
Марія Сергеєва, Так, позначка зникне. Так вказано в розділі для авторів
Постійно так.
Просто події книги в голові уявляється короткоми кінемотографічними уривками, а при переносі їй у письмо виявляється, що це тисячі слів синонімів та епітетів. Плюс це все ще має детально бути пов'язуватися з попередніми главами – ще одна кропітка праця, яка здебільшого випливає саме під час написання
Олексій Цапович, ООО так! Я бачу цільний фільм, і, виявляється, перенести його на папір реально задачка з зірочкою. Бо хочеться і динамічно, і живо, і щоб персонажі розкрились, і світ зрозумілим був. Найбільша проблема це зробити оці філерні сцени, розділи між самими подіями. Розумію їх важливість, але інколи дуже важко себе змусити їх писати)
Що ж я вже не міряю скільки буде в кінці ця книга. просто пишу поки пишеться. Живу із своїми персонажами в тому темпі в якому їм комфортно. Звісно в голові це картинка яка начепто легко в описі та перенести це із голови на сторінку ой як не легка справа. Тому ви не одні в такій справі. Думаю багато хто із цим стикався. Муза вона така як возьме на свої хвилі то не відпустить поки ви не опишете все до кінця. А потім редагуваня так взагалі із 160 сторінок якимось чином стає 200+))
Марія Сергеєва, звісно потрібно тримати баланс між динамікою і спокійними сценами. Щоб не затягнути так, щоб інтерес до історії впав. Але і не можна все пошматувати так, щоб персонажі скакали із вогня та в полум'я)). Тому так при редагуванні текст може збільшитися. Звісно це напевно все індивідуально та так, як ви не знаєте коли буде кінець. Може передбачити що в нас схожий стиль писання. Є ті що бачать кінець із самого початку, а є ті які приходять до нього поступово. Хоча думаю важко дійти до кінця розуміючи, що тут ти прощаєшся із книгою) Можливо тому я все підсвідомо відтягую кінець. Надіюся тут скажуть читачі як їм краще коротко але насичено, чи можливо повільно але із чередуваням.
У мене проблема була в тому, що книжки мені здавалися занадто стислими,довгий формат не виходив.Не знаю, як зараз з книгою вийде,близько 40 частин,напевно,буде,зараз 20ту дописую і буду редагувати
Пацюк Червоній, От у мене зараз таке з першими розділами моєї книги, зараз вони здаються куцими, всі події дуже швидко відбуваються, а ті, що зараз прям інколи задовгими, боюсь що людям нудно. Баланс дуже важко знайти)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати