Додано
09.06.20 12:05:26
Глечик думок
Мене завжди цікавило, як у інших авторів виникає задумка твору, як вони з нею носяться, плекають? Чи їдять їх думки ночами, обростаючи новими подробицями та цікавинками сюжету? Бо у мене асоціація з глечоком, в який кожного дня закидаю щось смачненьке, вигадливе, трохи з перчинкою, іноді гіркоти додам, щоб не занудило.
Счьогодні, до речі, вже встигла докинути і в глечик, і на свою сторінку. Розвійте повсякдення цікавинками, які чекають на Вас.
Всім гарного дня!
Інна Камікадз
4831
відслідковують
Інші блоги
На вулиці ніч, а я сіла писати... Опустимо той момент, що в мене ввечері не було світла, а вдень я складала іспити(завтра на мене чекає останній) Ідею для дитячого оповідання я носила з собою близько місяця. Надихнув мене один
Всім привіт! Маю для Вас сьогодні знижку. Я під забороною - Заблукала, Принцеса? - Голос нареченого сестри звучить з глузуванням, а я червонію до кінчиків вух і намагаюся натягнути назад свій светр. Як я могла переплутати
Всім привіт. Довго писати не буду бо ніхто і так читати не стане, але якось совість не дає залишити все на закінченні другої частини на довгий час. Правда, уже попереджаю, що відразу вийде лише пролог і кілька розділів,
Хочу влаштувати Вам чудову неділю! Хоча б постаратися) Це все знижки!) Буду тобою володіти - Я казав, що тобі не вдасться сховатися, - стискаю подарований ним букет. Шипи завдають біль, але я навіть не кривлюсь. Страх заглушає
Дорогі читачі, З великим задоволенням оголошую про початок публікації другої книги з серії хронік Треурану під назвою "Треуран. Тіні над пісками". Ваша підтримка та відгуки на першу книгу, "Прокляті землі
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗадуми виникають із різних ситуацій, неочікувано. Хтось щось сказав, десь щось побачила, прочитала реальну історію і оте все перемішується в голові (і справді, як у глечику), а на виході готовий сюжет. От тільки треба неодмінно все записати, аби наступний вир думок не витіснив попередній )))
Teffi Linski, ха, а я думала, що така одна з записником бігаю!
Дуже влучне авторське порівняння!
У кожної книги своя історія, про деякі можна писати окремі книги, як ті твори народилися. :)
Я у своїх творах живу і живу разом із ними. Це як фонова програма, яка постійно в голові, коли не пишеш. Якщо щось резонує з цим процесом в реальності, то це ще цікавіше. У кожної книги є свій ключ, яким відчиняєш двері до того світу, в якому мандруватимеш. Завжди різний. Іноді їх кілька. Важливий перший - за ним іде перша написана сцена з нового твору.
І ще знаю один закон, який у мене працює залізно. Якщо до мене прийшла якась ідея або сюжет, і можна вже сідати з ними працювати, а я на те не маю часу чи щось заважає, тому того не роблю, то ідея на деякий час іде, але згодом повертається. Якщо відмахнувся від ідеї оповідання, повернеться повістю, а якщо від повісті - романом, ну а якщо відмахнутися від роману... Ніхто авторці тоді не винен. :))))))
Наталія Девятко (Natalia Devyatko), мої ідеї нікуди йти не хочуть. Я їх у глечики сортую, подумки підписую кожен, а тоді вирішую, котрого дістати першим.
Так, так, буває, що задумка і спати не дає, і вдень постійно переслідує... Дуже це інтересно - звідки ж приходять сюжети і їхні герої... Хоч є припущення, що їх надсилають "умні сили" (так називають ангелів, бо вони - це сутності, що впливають на сприйняття людиною світу). Звісно ж, не тільки це бувають ангели, але і темні сутності. Тому перед початком роботи і в процесі сюжет бажано "вимолювати" у Бога, просити заступництва Божої Матері та святих прикликати на поміч, ангела-хранителя. Тоді вони захищають нашу свідомість від деструктивного впливу. І ми іноді стаємо спроможними освітлювати душі читача своїми текстами. Принаймні, так роблю сам. ))
Антон Зоренко, Дай Боже...
Для мене основне - це центральний задум книги. А потім, в процесі роботи, він обростає подіями.
Дмитро Чорнота, Так, формула тексту-явища - це найважливіше. Якщо вона є, тоді вже все помаленьку складається в техніці, сюжеті, тощо...
Прикольно Ви порівняли із глечиком! Зі свого боку можу сказати, що в мене продумування ідеї - як клубок ниток, який треба розплутати. Кожна ниточка - то якась подія в сюжеті, яка веде до найголовнішої (це може бути та, з якої все почалося, або та, якою все завершиться). І коли я завершую процес планування задумки, то ті ниточки утворюють сітку, немов павутиння (в центрі якого - найважливіша подія), розміри якого можуть бути різними (від книги залежить). І так, особисто я ідеї для своїх історії виношую і плекаю довго, старанно видумуючи всілякі інтриги і пригоди персонажам, в процесі дозволяючи їм діяти самовільно. Дякую за увагу! Мені подобається те, як неординарно Ви пишете блоги, тому постараюся якось і до творів Ваших заглянути))))
Radianta, дякую за увагу Вам. Завдяки блогу про глечик дізнаюся більше від авторів даної платформи. У кожного своє бачення композиції та сюжету твору, цікаво читати, як вони плекають своє творінням.
дуже цікаве порівняння. метафоричне.
в мене все просто: пишу тільки реальні історії з життя, адже життя кожної людини - то вже цілий роман...
Олена Гешко, мабуть, завдяки казкам, якими зачитувалась в дитинстві, я наважилася скрапати щось своє.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати