Додано
09.06.20 12:05:26
Глечик думок
Мене завжди цікавило, як у інших авторів виникає задумка твору, як вони з нею носяться, плекають? Чи їдять їх думки ночами, обростаючи новими подробицями та цікавинками сюжету? Бо у мене асоціація з глечоком, в який кожного дня закидаю щось смачненьке, вигадливе, трохи з перчинкою, іноді гіркоти додам, щоб не занудило.
Счьогодні, до речі, вже встигла докинути і в глечик, і на свою сторінку. Розвійте повсякдення цікавинками, які чекають на Вас.
Всім гарного дня!
Інна Камікадз
4904
відслідковують
Інші блоги
Всім вітання!!! Сьогодні діє знижка на історію кохання, Аріни та Романа. Книга, "Моя шаленнна", — дуже емоційна. Тут щира ненависть обох героїв, яка з часом переростає у палке кохання. Шалена пристрасть та гарячі
Вирішила трішки написати своїх розмірів про популярність. Коли я прийшла на цю платформу я взагалі не думала про таке як популярність. Я лише хотіла дати своїм історіям життя в надії, що колись , хтось прочитає їх. Та потім
Мені років 10, я приїхала на літо до бабусі. Це невеличке село міського типу, хтось ще таку назву пам'ятає?) Це інший регіон, а тому тут інші традиції. Якщо в місті я ніколи не чула про те, що на Івана Купала палять відьму,
з Енциклопедії А загалом написання тексту просувається повільно - мало того, що прихворів через собачу погоду, так ще й робочих зобовʼязань навалило... Сум і смуток, якщо коротко.
Вітаю кожного!) Не знаю, чи знайде цей блог свій куточок серед цікавеньких книжкових новинок, однак хотіла б приділити час тому, що ми частенько забуваємо в реальному житті. В кожного трапляються складнощі, неприємні моменти,
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗадуми виникають із різних ситуацій, неочікувано. Хтось щось сказав, десь щось побачила, прочитала реальну історію і оте все перемішується в голові (і справді, як у глечику), а на виході готовий сюжет. От тільки треба неодмінно все записати, аби наступний вир думок не витіснив попередній )))
Teffi Linski, ха, а я думала, що така одна з записником бігаю!
Дуже влучне авторське порівняння!
У кожної книги своя історія, про деякі можна писати окремі книги, як ті твори народилися. :)
Я у своїх творах живу і живу разом із ними. Це як фонова програма, яка постійно в голові, коли не пишеш. Якщо щось резонує з цим процесом в реальності, то це ще цікавіше. У кожної книги є свій ключ, яким відчиняєш двері до того світу, в якому мандруватимеш. Завжди різний. Іноді їх кілька. Важливий перший - за ним іде перша написана сцена з нового твору.
І ще знаю один закон, який у мене працює залізно. Якщо до мене прийшла якась ідея або сюжет, і можна вже сідати з ними працювати, а я на те не маю часу чи щось заважає, тому того не роблю, то ідея на деякий час іде, але згодом повертається. Якщо відмахнувся від ідеї оповідання, повернеться повістю, а якщо від повісті - романом, ну а якщо відмахнутися від роману... Ніхто авторці тоді не винен. :))))))
Наталія Девятко (Natalia Devyatko), мої ідеї нікуди йти не хочуть. Я їх у глечики сортую, подумки підписую кожен, а тоді вирішую, котрого дістати першим.
Так, так, буває, що задумка і спати не дає, і вдень постійно переслідує... Дуже це інтересно - звідки ж приходять сюжети і їхні герої... Хоч є припущення, що їх надсилають "умні сили" (так називають ангелів, бо вони - це сутності, що впливають на сприйняття людиною світу). Звісно ж, не тільки це бувають ангели, але і темні сутності. Тому перед початком роботи і в процесі сюжет бажано "вимолювати" у Бога, просити заступництва Божої Матері та святих прикликати на поміч, ангела-хранителя. Тоді вони захищають нашу свідомість від деструктивного впливу. І ми іноді стаємо спроможними освітлювати душі читача своїми текстами. Принаймні, так роблю сам. ))
Антон Зоренко, Дай Боже...
Для мене основне - це центральний задум книги. А потім, в процесі роботи, він обростає подіями.
Дмитро Чорнота, Так, формула тексту-явища - це найважливіше. Якщо вона є, тоді вже все помаленьку складається в техніці, сюжеті, тощо...
Прикольно Ви порівняли із глечиком! Зі свого боку можу сказати, що в мене продумування ідеї - як клубок ниток, який треба розплутати. Кожна ниточка - то якась подія в сюжеті, яка веде до найголовнішої (це може бути та, з якої все почалося, або та, якою все завершиться). І коли я завершую процес планування задумки, то ті ниточки утворюють сітку, немов павутиння (в центрі якого - найважливіша подія), розміри якого можуть бути різними (від книги залежить). І так, особисто я ідеї для своїх історії виношую і плекаю довго, старанно видумуючи всілякі інтриги і пригоди персонажам, в процесі дозволяючи їм діяти самовільно. Дякую за увагу! Мені подобається те, як неординарно Ви пишете блоги, тому постараюся якось і до творів Ваших заглянути))))
Radianta, дякую за увагу Вам. Завдяки блогу про глечик дізнаюся більше від авторів даної платформи. У кожного своє бачення композиції та сюжету твору, цікаво читати, як вони плекають своє творінням.
дуже цікаве порівняння. метафоричне.
в мене все просто: пишу тільки реальні історії з життя, адже життя кожної людини - то вже цілий роман...
Олена Гешко, мабуть, завдяки казкам, якими зачитувалась в дитинстві, я наважилася скрапати щось своє.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати