Як знайти свою "нішу" на Букнет?

Незабаром мине рік, як я тут, тож, думаю, вже можна сказати, що період "новачка"закінчився та поділитися сяким-таким, набутим численними "танцями на граблях" досвідом, як виживати та знаходити своїх читачів у самвидаві.

І першою порадою, яку я спочатку піддавала сумнівам ( коли про неї прочитала в чаті Телеграм від адмінів Букнету) стане — вибрати свою "нішу", себто жанри ( один чи два-три близькі за тематикою), у яких ви тут будете працювати та вдосконалюватися.

Чому я цю пораду спершу ігнорувала? Бо в мене були "в загашнику" твори різних жанрів — близькі до сучасних любовних історій, фантастичні, фентезі, згодом додався історичний роман. Я гадала, що таким чином, по-перше, збільшу кількість підписників, по-друге, зможу визначити, які жанри на сайті користуються найбільшим попитом, а, по-третє, зрозумію, писати в якому жанрі мені найлегше і найприємніше.

Зразу скажу — висновки були дуже несподіваними. Для мене несподіваними, але адміни про все це попереджували, тільки ж я вже писала, що граблі — моє все))

Отже, я вирішила дебютувати на сайті із жанром, який є гібридом фентезі та фантастики, ближчим до фентезі, я його про себе називаю "епічним", щоб відрізнити від інших моїх фентезі, які є більш простими.

Але я зіткнулася з проблемою, що мою "Землю дощу" майже ніхто не читав. Чому? Я не знала. Зараз уже можу сказати, що "ларчик просто відкривався" —  я була невідомим автором, мала небагато підписників, моя книга десь бовталася в хвості рейтингу. Та всі через те проходять, можна не описувати детально)) І шляхи вирішення проблеми знаходять різні — хтось флегматично продовжує писати далі, не зважаючи особливо на мізерну кількість прочитань, хтось починає активно рекламувати свої твори чи пише скандальні блоги ( ну а що тут такого — чорний піар — це теж піар)). Я, як людина з аналітичним складом мислення, почала вивчати творчість авторів, котрих читали найкраще, і зрозуміла, що це, переважно, любовні романи. "Ага, — подумала я, — ми теж таке маємо."

І покинула на якийсь час фентезі, а стала викладати на сайті свої раніше написані твори на "життєву" тематику. Навіть захопилася так, що роман "Перехрестя" у процесі викладення суттєво переробила — ну, сподіваюся, це пішло йому тільки на користь))

Завдяки "любові любовній", як я лагідно називаю деякі свої повісті і оповідання, мені вдалося досить швидко знайти нових відстежувачів. І разом з тим зрозуміти ще один секрет успіху — на Букнет вигідніше писати не твори "малого жанру" ( новели, оповідання тощо), а повноцінні романи. Бо оповідання мають швидкий відгук, але швидко й губляться, вони не впливають особливо на ваш рейтинг. Потім я їх для зручності зібрала у збірку "Життя без коректур".

Отже, на початку найбільший успіх серед моїх оповідок  мав любовно-детективний роман "Перехрестя". Зрадівши цьому, я вирішила написати теж любовно-пригодницьку історію, але вже з фантастичним ухилом — так з'явився на світ "Сміттяр." Його теж добре читали, було багато позитивних відгуків,  я навіть здивувалася, адже це був мій перший досвід на царині фантастики.

Увесь цей час я продовжувала писати свою трилогію, але вона ніби лишалася трохи "за кадром",читали її небагато порівняно з іншими творами. І лише після виходу другої книги "Повітряний замок", з якою я брала участь у конкурсі "Літературний листопад", моє фентезі-дітище знайшло більше шанувальників. На третю книгу "Вітер і Соловейко" я змогла відкрити передплату, і наразі це роман, який має найбільше "зірочок" серед усіх інших ( поки що)).

Найбільше бібліотек має перша книга циклу про Дану — "Земля дощу". Отак-от несподівано, коли я вже майже повірила в те, що трилогія пройшла повз читачів, вона взяла і "вистрелила". Так що, шановні автори, ніколи не здавайтеся, обов'язково дописуйте свої твори до кінця.

Новим моїм експериментом став історичний роман-фентезі "Тисячу років тому". Отак, шляхом багатьох спроб і помилок мені стало ясно, що епічне фентезі з якимось складним придуманим світом і великою кількістю персонажів — це не зовсім моє. Я збираюся і надалі працювати в жанрі фентезі, але це буде історичне, близьке до  існуючої в минулому реальності ( от тут я дійсно кайфую, коли пишу — обожнюю історію, усі ці версії, варіанти розвитку подій, загадки і таємниці — я можу про це говорити годинами, якщо мені не заткнути рота)). Або ж фентезі міське, близьке до реальності вже нашої, в якій ми живемо.

Я завжди обожнювала читати історії, в яких із нашими сучасниками, звичайними людьми, траплялися різні неймовірні пригоди. От і мій новий цикл "Химерні оповідки" буде саме про це. Поскільки полюбляю синтез жанрів, то до фентезі додам ще дрібочку містики і жахів, а третій роман циклу — то буде взагалі психологічний трилер.

Отже, якщо говорити про "нішу", треба перш за все подумати, чи подобається вам той чи інший жанр настільки, щоб ви уже не розпорошувалися на інші. Бо я спробувала недавно написати сучасний любовний роман — і потерпіла фіаско. Мені стало нецікаво. Все через те, що вже втягнулася у світ фентезі, історії, пригод — і звичайні герої з їх повсякденними проблемами перестали мене надихати.

Тому важливо, добиваючись успіху на Букнет, не намагатися встигнути відразу скрізь — обирайте своє, те, що вам близьке, і наполегливо працюйте в цьому напрямку. Коли у вас буде своя аудиторія, ви займете власну нішу — то готуйтеся до того, що твори у вашому "рідному" жанрі хапатимуть на льоту, як гарячі пиріжки… але, якщо ви зважитесь на експеримент і спробуєте написати щось кардинально протилежне — читачам може не "зайти"... Просто будьте готові до такого розвитку подій і не страждайте потім через це))

А ви вже визначилися зі своєю "нішею"? Чи довго до цього йшли, а може, досі знаходитесь у пошуках?

Мене тут вже питають, коли я все встигаю — і книги писати, і блоги "строчити". Сама не знаю, та зараз щось прийшло бажання порозмірковувати на навкололітературні теми. На відміну від романів, блог я можу писати "на ходу", наприклад, цей  ось створився, поки смажила на обід кабачки)) Сподіваюся, він стане корисним для авторів-початківців (хоча підозрюю, що багато хто  все одно, як і я рік тому, надасть перевагу власним "граблям")) Але це й добре, бо може подарувати читачам сайту багато цікавих, різножанрових та неповторних книг!