Розділ 9. Переїзд героїні та сповідь Лади

Ну що моя героїня переїжджає в Київ... А чому? Ви можете дізнатись в 9 розділі. Також вас вразить сповідь Лади і ви дізнаєтесь чому вона така вітряна зараз...

Декілька цитат: "Хочу щоб ти знала, що за заходом сонця, завжди буде схід. Ти не зітреш минуле ніякими засобами….ні…Але ти сама створюєш свій шлях і зараз саме той момент, щоб розпочати жити для себе!"

 

"З того моменту я поклялась собі, що ніхто мене більше не скривдить і я не буду жити в злиднях, краще нехай мене люблять чим я….."

" Бетонна підлога вокзалу, шум від руху поїздів, місце де люди зустрічають і проводжають один одного, обіймаються від щастя та печалю розлуки. А її ніхто вже не чекав та не проводжав. Невідомість не лякала її, вона просто хотіла зникнути з цього міста в якому все життя росла... Наче фантом розчинитись в повітрі."



 

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Ми так не домовлялися...
В цей день ці гарні знижки для Вас, любі!!! Заволодій мною - До контракту входить все, що я забажаю, - бос нависає зверху, обпалює обличчя своїм диханням. - Ми так не домовлялися, - заперечливо хитаю головою, це занадто! -
Книга закінчена
Викладка Місто в спадок завершена. Хто не знає, книга безкоштовна. Це фентезі про хлопця, який одного разу одержав листа і дізнався, що йому належить дивний спадок — ціле місто. Правда, не в тому сенсі, про який можна
Блог подяки. Давайте подякуємо одне одному)
Вітаю кожного!) Не знаю, чи знайде цей блог свій куточок серед цікавеньких книжкових новинок, однак хотіла б приділити час тому, що ми частенько забуваємо в реальному житті. В кожного трапляються складнощі, неприємні моменти,
Як так?
Шикарна знижка сьогодні! Пастка для мажора - Як розплачуватимешся, крихітко? - Заганяє мене в кут і нависає зверху. - Ти зовсім здурів?! Я тобі нічого не винна! - Намагаюся ухилитися і проскочити повз хлопця. - Винна
Життєво.Емоційно.Відверто❤️максимальна знижка і...
— Ви щось забули, пане Лісовський? — кажу, не обертаючись. Бо ні бажання бачити його знову, ні відваги. Вони вийшли з кабінету хвилин зо десять тому і, я була у своєму праві підійти до вікна, що виходить на місто, аби
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше