Розділ 9. Переїзд героїні та сповідь Лади

Ну що моя героїня переїжджає в Київ... А чому? Ви можете дізнатись в 9 розділі. Також вас вразить сповідь Лади і ви дізнаєтесь чому вона така вітряна зараз...

Декілька цитат: "Хочу щоб ти знала, що за заходом сонця, завжди буде схід. Ти не зітреш минуле ніякими засобами….ні…Але ти сама створюєш свій шлях і зараз саме той момент, щоб розпочати жити для себе!"

 

"З того моменту я поклялась собі, що ніхто мене більше не скривдить і я не буду жити в злиднях, краще нехай мене люблять чим я….."

" Бетонна підлога вокзалу, шум від руху поїздів, місце де люди зустрічають і проводжають один одного, обіймаються від щастя та печалю розлуки. А її ніхто вже не чекав та не проводжав. Невідомість не лякала її, вона просто хотіла зникнути з цього міста в якому все життя росла... Наче фантом розчинитись в повітрі."



 

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Мій читач - мій співавтор…
Нещодавно наткнулася на інтерв’ю українського письменника Василя Шкляра, де він сказав наступне: “ Читати книжку - це теж талант. Більшість таким талантом не володіють. Це треба мати уяву гарну, особливу душевну організацію.
що за книга?
Мене час від часу запитують: що за книга «Голос її вітру»? Документальний роман? Що тут скажеш… І сумнівів у цьому не було б жодних, адже книга й починається зі справжнього моменту… І закінчується знову-таки
Коли час дещо переосмислити
Рінго перервав закляття й плавно обернувся в повітрі. Зелені вогники в його очницях склались у подобу справжніх очей, що дуже уважно дивились на ельфійку. – Ти занадто недовірлива до оточуючих, душа моя. – Але ж вона
Зраджена довіра - чи можна щось виправити?
Вітаю моїх читачів! В минулих главах в книзі Обраний нею сталися події, яких напевно ніхто не очікував: зрада, болісні усвідомлення, купа брехні і не менша купа правди яку приховували, імпульсивні рішення і нова локація. Тепер
Як позбутися чоловіка й зберегти пальці?
Він хлюпнув на мій палець зеленуватою рідиною, від якої шкіру обпекло нестерпним жаром. — Ащщ! Спалити мене вирішив? — засичала крізь зуби я. Захисні чари лорда відгукнулися їдким димком. Мімік, на диво, мовчав.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше