Щось наші автори перестали мені надсилати уривочки з оповідань, мабуть, у всіх ще кипить робота, тому вирішила скористатися паузою та прорекламувати себе улюблену))

Дуже детально про себе писати не буду, щоб не здатися нескромною, але якщо вам цікаво, то моя міні-автобіографія знаходиться ось тут))

Отже, зразу перейду до твору, який я написала до  збірки "Час героїв". Це продовження мого циклу оповідань у жанрі гумористичного фентезі про ученицю мага Емері та її друзів. Якщо ви ще їх не читали, то саме є час до першого червня, щоб дізнатися, з чого все почалося. Проте кожне оповідання є самостійним, із власним сюжетом, об'єднані вони лише місцем дії - королівством Ліанор ( так, тим самим, батьківщиною Вента із "Повітряного замку" - я люблю робити "пасхалки") та героями - трьома магами: Емері, Себастьяном і Луцієм. Кожне оповідання написане за мотивами однієї з добре відомих усім нам казок.

Ось так вони йдуть хронологічно: "Учениця мага",

"Учениця мага та Жаб'ячий король"

"Учениця мага в королівстві Гламурія"

А четверте оповідання, яке й увійде до збірки "Час героїв" та з'явиться на сайті першого червня, називається "Учениця мага. Подорож на край світу", і в його основу також покладений казковий сюжет. Який саме, ви, мабуть, легко здогадаєтеся, прочитавши анотацію та уривок.

Отже, анотація: Зачекалися на продовження пригод учениці мага Емері та її друзів? Маю для вас приємну новину! Цього разу славнозвісна трійця чародіїв долучиться - уявіть собі - до порятунку світу. Адже таємничий велетень періодично насилає на жителів Семи королівств різні неприємності, а ще й самі люди мимоволі йому допомагають... Тож перед героями постане досить складна задача. Чи вистачить їм сил для боротьби із фатумом?

Додам трішки від себе - всі збіги з нашою нинішньою реальністю абсолютно випадкові ( а може, й  трішки невипадкові))

Ну, і на завершення моєї розповіді, за традицією, невеликий уривок:

Емері ще раз озирнулася на замок, окутаний темрявою. Скрізь панувала тиша, жоден вогник не блимав у височенних вікнах, забраних ґратами. Лише блакитні світлячки освітлювали стежку, якою тихо йшла дівчина. Притискаючи до себе свою ношу, вона підійшла до стебла диво-ліани і обережно почала спускатися вниз.

Ноги звично намацували пружні гілки, а от з руками було гірше - адже вона могли триматися лише правицею, лівою ж притискала до себе важке і незручне дзеркало. А до того ж, їй здалося, що раптом здійнявся вітер та почав розгойдувати стебло, на якому вона зависла між землею і небом.  Емері підняла голову догори і з жахом побачила, що вітер тут ні до чого. То господар замку прокинувся і з усіх сил трусив злощасну ліану, викрикуючи прокляття на її адресу.

 - Підступна шахрайко! - волав він. - Що, вкрала моє чарівне дзеркало і думаєш, це так легко тобі минеться? А от і ні!

І він підняв руку, в якій зблиснула чимала сокира. Почувся удар, тріск - і обрубане стебло з шурхотом повалилося вниз, тягнучи за собою перелякану дівчину...

Якщо історія зацікавила вас - заглядайте на вогник першого червня, коли побачать світ усі двадцять чотири оповідання від авторів збірки Час героїв". А хто ще не підписався на мою сторінку - ласкаво прошу, тут можна знайти безліч творів, різноманітних за жанрами, та вибрати щось собі до душі.

До зустрічі у наступному "Віснику Супергероїв"!

Читайте хороші книги та хай усе в вас буде добре!