"Замок долі"

Вітаю читачі!
Запрошую до прочитання моєї нової книги "Замок долі"

Цитати:
***
Тільки у своїй кімнаті, я насмілилась витягти з кишені знахідку, пройшла до ванної і ретельно вимила від пилу й павутини. Знову повернулась до кімнати, сіла за стіл й зняла зі своєї шиї кулон, свій, який ніколи не знімала. І в моїх очах двоїлось... 
Якби ж то... Краще б двоїлось... Бо перед мною було два ідентичних кулона, шматка метеорита у срібній сітці і з однаковим ланцюжком. Як? Це не можливо, мій кулон в одиничному екземплярі, такий самий ніяк не міг бути у дівчини, що заживо була замурована у стіну, приблизно п'ятсот років тому! 
***
— Так, складний... Під час жертвоприношення, друїди посипали жертву пилком омели. Завжди! — після моїх слів Мюррей думав...
А я продовжувала огляд місця злочину... І теж думала...
Звичай цілуватися під омелою в Різдво сягає своїм корінням до святкування друїдами дня бога Юла. Великодні символи в культурі деяких країн - фарбовані яйця і «великодній кролик» - пояснюються традиційними вшанування богині Істар (її тотемом, що означає родючість, був кролик, яйця ж служили символом нового життя).
А в ногах дівчини лежав, ніхто інших як мертвий кролик.
Висновки, напрошуються самі... 
— Цю дівчину принесли у жертву друїди, Істар — богині родючості та нового життя! — Мюррей на мої слова нічого не відповів. 
Він підійшов до чоловіка у жакеті й сказав, щоб віддали тіло родині й рушив геть з лісу. А я за ним, залишатись поряд з мертвим тілом, зовсім не хотілось.