Вітаю! 

Дякую Улясі Смольській та Надії Голубицькій за те що передали естафету!

Ну і звісно Вікторії ❤️

Перше знайомство Лани та Олександра

"Поки вчителька говорить, я чітко помічаю хлопця, який голосно сміється. Так, визнаю, прізвище в мене невдале, але яке вже є. З таким народилася... З цього не варто сміятися!

Юнак шкіриться, нахабно розглядаючи мене. Немов сканує поглядом, добираючись аж до спіднього. Це всередині викликає тільки хвилю гніву. Ненавиджу таких типів. Пихатих самозакоханих красунчиків. У нього ж на пиці написано: «Я красень, а ви ніхто. У мене вже готове місце в Кембриджі, та відкритий рахунок на кілька мільйонів». Усе в ньому немов списане з головних героїв низькосортних романів. Вигнута дуга густих брів, шевелюра темного неслухняного волосся, чуттєві вуста та пронизливий погляд. Навіть те, як він тримає ручку, просякнуте чванливістю.

— Може хочеш розповісти про себе, Роксолано? — запитує класний керівник, виводячи мене зі стану трансу.

— Називайте мене Лана, — промовляю тихо, і чую ще один смішок.

— Чудово, Лана. Як бачиш, клас у нас великий, тож вільне місце тільки одне. Поки сидітимеш біля Олександра, а потім побачимо, як буде. Можливо, і пересаджу вас.  

Вчителька кивком голови показує на пихатого вишкребка. Чорт... Я не хочу біля нього сидіти. Боги, змилуйтесь наді мною. Уповаю всі небеса, щоби цього не відбулося!

Та, на жаль, молитва залишається не почутою, доводиться чимчикувати до нового «товариша» по парті.

— Привіт, — білозубо усміхається Олександр, поки я витягую зошити з ранця. — Форма те, що треба."

Книга "На Межі"

Естафету передаю:

Уляні Пас та Ксані Рейлі!!!