і чому він розчаровує читача.

Сьогодні буду писати про всілякі неймовірні речі, які відбувається з героєм, але не є логічним завершенням його росту над собою, а вигулькують в кінці книги, як славнозвісний рояль, і псуюють все враження від хвацько закрученого сюжету.

Зізнайтесь, іноді буває пишеш пишеш,  а потім мрозумієш, все, набридло. Сюжет тянетьтся, герої ведуть кудись не туди, і по вьсому виходить, що хепі-енда не передбачується. А його хочеться. І тоді дехто не довго думаючи придумує якусь фігнню, не побоюсь цього слова, щоб вивести історію на фініш.

Ну от що  яхочу сказати. Якщо на початку книжки відбувається якась дивина, чи й навіть дічь, яка спонукає героїв змінюватись, рухатись, виплутуватись з проблем - це одне. Навіть якщо  каверзні халепи-співпадіння сипляться на героїв всю книжку, це теж наче норм. Читачу без сумніву буде цікаво читати, як герой виплутається з біди, поборе себе і кризу. Але якщо чарівні співпадіння будуть навпаки допомогати йому виплутатись з неприємностей, то скоріше за все таку книжку відкладуть бо вона не цікава. 

В житті так не буває. Не буває чарівників-рятівників, які подарують мільйон доларів щоб вирішити прірву проблем героя, чи принесуть замість Фродо кільце в Мордор, чи замість Бель перетворять Чудовисько на принца. Герой має все зробити сам, а ви написати його пригоди так, щоб не можливо було відірватись від книжки.

Чому я так подумала? Бо написала вчора епізод, де кіт насцяв в капці одній неприємній ососбі. І знаєте, що?  Я сама собі не вірю. Бо з тих котів що у мене жили, жоден не мав схильності справляти нужду у взуття. 

Як вийти з цієї ситуації? Ну принаймні герой теж повинен  в такому випадку натурально здивуватись. А не сприймати це як належне.

Інший момент. Преслувата рушниця на сцені. Якщо  вона там зявляється, то має рано чи пізно зробити постріл. Це не погана вправа, як для контролю зайвих речей в сюженті, так і для того, щоб завчасно вводити в історію якусь "сплячу" суперздатність, чи іншу річ, якою скористається герой для  порятунку, і це буде виглядати логічно.

В кінці твору, все що отрмує герой, має бути логічним, і співмірним прикладеним зусиллям. Тоді читач вам буде вірити.