На фоні останніх подій у світі й Україні, зокрема карантинів,  скуповування продуктів та трагічних постів у ФБ на тему "ми_всі_помремо" наступна моя добірочка Незвичайних Історій присвячена старому доброму Постапокаліпсису.

У нас на Букнет не надто багато книг цього жанру, але вони є, і я сама трохи приклала до цього руку. Але поскільки я людина скромна)) то про свої твори промовчу, а напишу про інші книги з моєї бібліотеки.

Однією з перших прочитаних мною на Букнет стала книга Ірини Ярошенко "Сходинки" Головна героїня цього роману Андреа виховується у притулку у постапокаліптичному світі, де всім людям виділяється чітко призначене місце у житті і важко щось змінити. Але дівчина спробує це зробити. Книга написана цікаво, гарною мовою, сюжет динамічний і пригодницький, я б сміливо порадила  її для сімейного читання. Перша книга вже завершена, а нині авторка працює над її продовженням "Сходинки. Повернення" що не менш цікаве, аніж перший том!

Також постапокаліптичній темі присвячений роман Вадима Володарського "Ті, що не бачили неба". Це захоплююча історія, у якій автор розповідає, як після всесвітньої катастрофи більшість людей оселилися в спеціальних бункерах — Корпусах, вони вважають, що назовні неможливо вижити. Головного героя Джона за провину виганяють "під небо", і він виявляє, що поза Корпусами життя також існує, там є місто, де залишилася частина мешканців, але у них свої особливості, в яких герою ще доведеться розібратися. У творі, окрім фантастичної, є ще й детективна складова, так що приємно проведений час вам гарантований.

Ну і однією з останніх прочитаних ( ще не завершених автором) книг став "Код 01111010" від Morik. Я якраз замислилася, чому ніхто не пише про таку злободенну тему, як віруси чи епідемії — і от, будь ласка, отримала відповідь на своє "замовлення")) Щоправда, вірус, який "косить" героїв роману ( а дія тут відбувається ось зараз, у 2020 році) має не біологічне походження, а розповсюджується … через телефон. Люди переглядають "вірусне"відео, надіслане невідомими користувачами, і стають геть неадекватними, ведуть себе як зомбі. Але є частина "щасливчиків", хто не встиг з тієї чи іншої причини заразитися, тож тепер вони мають вести боротьбу за виживання одночасно на два фронти — з "інфікованими"  земляками та військами, котрі мають проводити "зачистку" враженої території. 

От такі мої історії на сьогодні, а незабаром буде нова добірочка. Я продовжую писати про "недооцінені" жанри, але це не значить, що завтра мене не перемкне  видати "Вісник", до прикладу, романтичних мелодрам чи "оповідок з перчинкою", так що все може бути))

Залишайтеся з Букнетом, підписуйтеся на М. Д., аби нічого не пропустити, і не хворійте :)