Я одразу закриваю книгу і не розгортаю більше, якщо...
...якщо бачу смішні фактичні невідповідності (наприклад, коли ЯВНО, що автор пише про місце, в якому не бував, або про роботу, в якій не тямить ВЗАГАЛІ нічого);
...якщо натрапляю на слова "мужик" чи "баба", особливо з вуст головних героїв;
...якщо головний герой має схильність до вульгарщини стосовно героїні чи інших жінок;
...якщо бачу десяток помилок і росіянізмів на один квадратний сантиметр;
...якщо персонажі надміру гіперболізовані, особливо оці показово зухвалі героїні і всілякі Мері Сью/ Марті Стью;
...якщо серед героїв надміру неотесаного криміналітету));
...якщо після п'яти-шести глав не натрапила на жодну цікаву цитату, яку хотілося б виписати.
(Це все стосується, звісно, таких місць, як Букнет, з паперовими книгами я ще вимогливіша)))
А в яких випадках Ви закриваєте книгу (і паперову, і букнетівську)?)
Дуже цікаво знати, що дратує інших на сторінках книг))
п.с. і це не випад у бік інших авторів, які пишуть щось з мого списку, просто особисті уподобання)
12 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ Не відкриваю книгу, де в описі є слово "секс". Це ж стосується і тегу, який дає зрозуміти про що робота.
Дякую за відповідь!
Як не дивно, але дві книги, які я почав читати і не дійшов до кінця - це "Собор Паризької богоматері" та "Війна і мир". Якось навіть одну з книг Донцової прочитав для загальної ерудиції.
Напевно, у кожного є така недочитана книжка))
Цікаве питання!! Погоджуюсь з усіма пунктиками! Не люблю, коли події відбуваються в Америці, але там не має відчуття міста(бо це лише вказівка, але нема ні описів, ні історії, ні визначних місць); коли трах на 2 сторінки, а змісту 1 речення; коли головна героїня така рішуча гіпер сексуальна, бідна, а головний герой мега багатій, брутальний і розтікається в калюжку від одного вигляду дівчини у білизні чи від її цноти; коли однотипні герої у кожному творі(бідна дівчина, знаходить подругу, на світлофорі знайомиться , вірніше, її збиває на зебрі супер багатій лиходій, що має друга, який таємно починає ставати захисником тої дівчини, бо закохався, викрадачі, конкуренти, а та біднятко тоді своєю "широкою" спиною рятує поганця шефа і т.п. і т.д.); коли багато помилок; коли нема логіки у розвитку сюжету(багато подій,одне інше, а до чого то все було так і залишається незрозумілим, і як у тій оповідці, а до чого все це було- та до сходів), коли жанр, теги, визначений автором не відповідає тому, що написано. Так мене це наболіло, але на жаль не можу висловити у блозі, бо щось не можу оформити, як читач, нема такої функції. І я дуже щаслива з того, що Ви задали таке питання))
Ви перевернули мій світ))
Перше, що примушує закрити електронну книгу, - купа помилок. Фізично не можу читати з помилками, навіть якщо це супер-пупер цікавий твір. Звісно, це не стосується одруків у прийнятній кількості. Не читатиму, якщо мова бідна, стиль невиразний, примітивний. Якщо анотація не зацікавила, теж не відкриватиму книгу. Часу на читання маю обмаль, тому дуже прискіпливо обираю предмет читання. Також не люблю "мерісьюшних" героїнь і героїв, яким усе вдається з одного помаху руки, шаблонних сюжетів і тих, що не викликають жодних емоцій.
Дякую за відповідь! Дуже солідарна з Вами стосовно помилок і примітивного стилю.
Я закриваю книгу коли:
А) головна героїня зображена, як «стереотипна білявка»
Бо такі персонажі невимовно бісять. Так, що, навіть, на хороший сюжет уже не зважаєш.
б) Якщо в історичному романі забагато застарілих слів.
в) Вибачаюся, але я закриваю книгу, якщо вона написана якимсь із західноукраїнських діалектів, бо не розумію половини написано, а шукати словники проблематично.
- Якщо жанр не мій, чи тема, книгу взагалі не відкриваю.
О! Дякую!!)))
Закриваю, коли:
- Занадто багато детальних описів, і мало дій.
- Коли в книжках фігурує романтизований криміналітет.
- Підліткове кохання і проблеми в школі (особливо десь в Сша).
- Коли героїня — сіра мишка, але красива/розумна/весела/вперта/мессія/боєць mma і тд. Особливо гучно пробивається дно, коли там ще герой красень/багатій/бедбой з тонкою душевною організацією.
- Якщо це еротика чи фанфік. А) Бразерси і хабики однаково цікавіші; Б) Паразитувати на оригіналі так собі ідея.
- Герой ідіот, але автором не так задумано. Серйозно, можна було б зробити рубрику букнетівських перлів. Вистачило б на повноцінний стендап.
- Коли немає твістів, а кульмінація настає ще в перших розділах.
- Ніякі баталії (якщо вони присутні).
Якось так.
Оу, то Ви, здається, не любите любовних та еротичних романів у будь-яких формах.
Моя думка з Вашою збігається у всіх пунктах, окрім еротики і фанфіків.
А) Хороша еротика - це мистецтво, яке рідко, та зустрічається, навіть у "серйозній" літературі.
Б) Читаю кількох просто крутезних авторів фанфіків (правда, російською і не на Букнеті), більшість історій яких у жанрі AU (Alternative Universe) - тобто, з оригіналу взяті хіба що імена і трошки списані характери, замінити це - і вийде повноцінний літературний твір. Після того, як відкрила їх для себе, зрозуміла, що поганих жанрів не існує, вправний автор здатен навіть з фанфіка чи еротики зробити круту річ.
Лише у випадку, коли книга нудна: банальний сюжет, шаблонні персонажі, занадто позитивні персонажі, забагато довгих і нецікавих описів, прості і беззмістовні діалоги, бідна і примітивна мова, книга належить до жанру, що не подобається, коли забагато глибоко філософських на думку автора роздумів. Особливо, коли усе вищеперелічене у комбінації))
Помилки, русизми, нелогічні і неправдоподібні моменти, надлишок невиправданих сюжетом жаргонізмів, суржику, ненормативної лексики також не подобаються, але не є вирішальними, щоб припинити читати книгу, якщо в ній вдається знайти хоча б щось цікаве.
Дякую за Вашу думку! Підтримую Вашу нелюбов до банального сюжету і довгих нецікавих описів)
Цікава тема)) Я, перш за все, закриваю книгу, якщо книга написана дуже "заумно" і я в ній мало що розумію. Також - навпаки -- якщо дуже бідна мова і багато помилок. Якщо надмір нецензурщини або чогось вульгарного. Якщо з перших сторінок дуже багато відвертих сцен ( ні, я далеко не пуританка, але вважаю, що всього має бути в міру). Якщо починаю бачити різні "ляпи" і невідповідності, наприклад автор має слабке уявлення про історичну епоху, про яку пише... В цілому десь відсотків 30 книг із тих, що читати починаю, дочитую до кінця.
Так, надмір будь-чого - це завжди зле.
Цікава думка, я мабуть дочитую відсотків 15, певно треба ще пошукати своїх авторів.
Не люблю помилок - не отримую задоволення від читання, а також твори, виклад яких зводиться до тексту на кшталт переказу (Я дівчина 18 років із чорним волоссям та складним характером - це не цитата, а приклад, як може бути) - мені потрібно показати, а не розказати, хоч і сама таким грішу часом, але ж не усю книгу таким чином писати; пошлятину, грубу лайку російську, вульгарність не переварюю. А взагалі, треба, щоб мені схотілося читати далі. Якщо такого бажання немає, тож, книга не моя. Завжди намагалася дочитувати усе, що починала. Та через брак часу тепер відмовилася від цього.
Дякую за відповідь! Щодо зарозумілої мови теж згодна, але люблю, коли автор вправно володіє складним стилем письма.
Скажу чесно-коли бачу зовсім не зрозумілі події або не зрозумілий сюжет тоді закриваю. Ненавижу коли багато діалогів, ненавижу коли багато речей які повторюються. Оскільки сам пишу стараюсь щоб мою книгу не закривали, хоча уже пишу книги 1 рік.
О так, читати, коли сюжет не продуманий як слід - ще те катування.
Книгу закриваю, коли починаю розуміти, що натрапила не на свого автора (не співпадаємо на рівні інтелекту та світогляду). Я завжди у таких випадках цитую Селінджера: «По-справжньому мене захоплюють лише ті книжки, після яких зринає думка: «От якби близько потоваришувати з цим письменником і щоб коли схотів - узяв і подзвонив йому по телефону».
Головна причина закриття книг на Букнеті: не дуже хороша українська.
О так, і в мене та ж основна причина закриття книг тут)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати