Додано
04.02.20 22:25:48
Ща#1. Про помилки
Перше, що Вас, ймовірно, зацікавило - що таке ЩА?) Відповідаю: щоденник авторки. Інколи дуже охота поділитися чимось таким інтимно-письменницьким, то ж де це краще робити, як не серед інших письменників?)) Вирішила, що вестиму такий щоденник.
Зрештою, можливо, щось і читачам буде цікаво)
Сьогодні мене "спіймали" на ляпі - в новій частині книги "Не хвойда" дещо проґавила. Здається, це мені вперше так було соромно перед читачами(( Добре, що одна читачка зауважила і сказала про помилку, а то б ще так і висіло на сайті)
А як ви боретеся з помилками? Скільки разів вичитуєте/редагуєте? Даєте комусь читати перед тим, як публікувати? Чи не заморочуєтесь?)
Устина Цаль
4407
відслідковують
Інші блоги
Привіт Вам, любі читачі) Запрошую Вас до веселого любовного фентезі “Совість для диявола”. Цитата: — Запам'ятай, Даймонде, є лише три категорії людей, які пишуть нам. Щасливчики, які отримали те, що хотіли
Ви думаєте, що для розлучення потрібен вагомий привід: зрада, аб’юз чи алкоголізм? А що, якщо приводом стає порожнеча? Коли поруч із Вами не партнер, а ідеальний виконавець, який просто закриває Вами свою діру самотності,
Привіт, любі читачі! Давайте познайомимось. Я – Нора Монтрез. Пишу дарк-романтичні історії і вірю в добро, любов і щасливий кінець. Вриваюся в цю літературну тусовку зі своїм оповіданням «Знайомі незнайомці»
Чи вірите ви, що королями не народжуються, а стають у найзапекліших битвах? У другій книзі трилогії «Королева Магдешу» я веду вас двома шляхами, що згодом стануть одним цілим. (Друга книга це майже окрема історія від
Сьогодні я ставлю останню крапку в історії Лії та Варда. Це був шлях, сповнений крижаного болю, розплавленого срібла та пристрасті, від якої плавиться камінь Цитаделі. Ми пройшли через: Холод, який неможливо розтопити. Жар,
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ вичитую багато разів, але часом все одно щось пропускаю, якщо мені вказують на помилку, то не ображаюся. Найчастіше в мене можна побачити крапки замість коми - то моя біда)) через неполадки з клавіатурою таке трапляється. Увесь час збираюся "свіжим оком" перечитати раніше викладені твори, і ніяк руки не дійдуть. Коректора наймати не хочу, цілком можу сама справитися з цією роботою, от би лиш більше годин у добі))
Це точно, я як читала фантастичний роман Макса Кідрука "Зазирни у мої сни" то теж думала, чому досі ще вчені не винайшли такого пристрою))
Помилки трапляються у всіх. Є такий затертий жарт, що навіть після 12 правок та 13 звірок на титульній сторінці залишився напис "Британська ЕнциклопУдія". Щодо мене, то я намагаюся вичитувати тексти по декілька разів перед тим, як їх публікувати. І завжди вдячний читачам, які вказують на огріхи. Щодо редактури зі сторони - то тут у мене двоякі враження. Іноді автор краще знає "тему", ніж редактор. Мене свого часу дуже розізлило, коли "ліву штанину" поправили на "ліву половину штанів", а "колгосп-мільйонер" на "колгосп з мільйонними прибутками".
Марко Войт, так, в такому разі прав у автора явно більше)
Чудово, коли автор зважає на зауваження, робить висновки і виправлється. Для деяких представників письменницької спільноти це зі сфери фантастики, мовляв, не моя робота, я пишу, а хтось інший нехай править. Я особисто вважаю неповагою до читача виставляти відверто сирий текст, прикриваючись словом "чернетка". Зовсім не складно через якийсь час перечитати текст і виправити принаймні найгрубіші помилки. Твір від цього лише виграє.
Свої тексти я читаю двічі, або й тричі, у процесі написання виходить ще більше, перед публікацією обов'язково передивляюся. Трапляється таке, що й не помічаєш помилок, бо ми ж не роботи)) А екран "з'їдає" левову частку уваги у порівнянні з вичиткою на папері.
Треба і собі спробувати.
Пишу я майже без помилок (переважно), але трапляються кальки з російської, тому по ходу роботи відразу перевіряю за словником. Після закінчення кожного розділу відправляю в онлайн коректор, а потім ще раз перечитую, ну, і плюс завжди є погляд збоку.
Устина Цаль, Згодна, що біда, і лише практикою подолаємо її.
Особисто, я не заморочуюся, але насамперед прошу вибачення у аудиторії і попереджую про "сирий" текст. Коли твір завершено користуюся послугами коректора. Якось так...
Дякую за відповідь!
А я так не можу, чогось не дозволяє совість показувати читачам "сирий" текст...
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати