Осінь.... Обожнюю цю пору. Кольорове і шурщаще листя під ногами, а цей вайб і запах опалого листя -це якесь неймовірние відчуття, , яке важко передати словами.. Деякі замальовкі віршів в тому числі і цього можно

Наполегливий незнайомець все-таки домігся свого і Анджеліна пішла із ним у кафе. Все-таки я люблю вигадувати цікаві імена головним героїням… Про історію із кафе вже буде у наступній главі, можливо ще сьогодні напишу

Соломія зайшла й одразу ковзнула поглядом по кімнаті. На величезному ліжку затрималася буквально на секунду довше, ніж на решті меблів, але нічого не сказала. Я зачинив за нами двері. — Тепер ти поясниш мені,

"...Він підняв свою ліву руку, закладаючи її за голову. На міцному, підкачаному біцепсі та передпліччі чорнилом було вибите його власне бачення часу і простору - масивне татуювання на всю руку, що починалося з великої

Сьогодні хочу приділити трохи уваги персонажу, який не так часто опиняється в центрі бойових подій, але без якого багатьох героїв ми могли б уже не побачити. Знайомтеся — Катерина Андріївна Гайдук, медик і керівниця